Прорив в Європу зроблено по-науковому
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Остап ДРОЗДОВ
6 жовтня 2001 року може стати “найбільш європейською” датою в історії національної академічної науки. “Європейська колегія українських і польських університетів” — урочиста інавгурація інституції саме з такою промовистою назвою відбулася цієї суботи в Люблінській філармонії.
Про мету, що покликала колегію до життя, говорить назва, адже обов’язковим компонентом навчальної програми “новонародженого” закладу будуть курси та спецкурси з різних ділянок європейських студій. Сам термін “колегія” задуманий як натяк на середньовічно-гуманістичний дух навчання.
Ваговитість Європейської колегії українських і польських університетів засвідчує присутність президентів України та Польщі. Принагідно президент Польщі проголосив себе й українського колегу “добровільними заручниками” справи українсько-польського університету і пообіцяв фінансову підтримку (уже тепер основне фінансування лежить на польському міністерстві освіти). До української делегації входили також ректори Києво-Могилянської академії, Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Львівського національного університету ім. І. Франка.
Репрезентацію Галичини доповнювали проректор В. Кирилич, історик Ліліана Гентош, редактор журналу “Ї” Тарас Возняк та директор Інститут розвитку міста Андрій Садовий.
Власне, таке поважне панство й привітало першу сотню аспірантів/докторантів нового ВЗО. Ця новостворена інституція прикметна тим, що є наднаціональною: його студенти є громадянами і України, і Польщі, а професорський “гарнізон” поповнили науковці з найкращих європейських та північноамериканських університетів. Треба сказати, що створення міждержавного університету відбувалося у кілька етапів. Саме для цього діяв Конвент Європейської колегії українських і польських університетів, очолюваний найвідомішим у Польщі дослідником Центрально-Східної Європи проф. Єжи Клочовським. А роботу Конвенту, яка й зматеріалізувала ідею університету, активно здійснили Університет ім. М. Склодовської-Кюрі, наш ЛНУ ім. І. Франка, Католицький університет у Любліні, Києво-Могилянська Академія, Люблінська медична академія, Варшавський політехнічний університет та Київський національний університет ім. Т. Шевченка.
І організатори колегії, і “першачки” зійшлися на тому, що такий прорив є дуже важливим передусім для українців. Відтак своєрідним лозунгом Європейської колегії українських і польських університетів можна вважати думку проф. Богдана Осадчука, висловлену на інавгураційній лекції: “Виплекане молоде покоління українців і поляків, що зможе подолати непорозуміння минулого і спільно будуватиме майбутнє, обіцяє стати рівновагою, гарантією стабільності в Центрі Європи”.
|
|
