У пошуках кращого буття за кордоном
РАГС
Олександр РУЛЬ
|
на світлині: Галина Васильків, начальник Франківського відділу реєстрації актів громадського стану (рагс)
Світлина автора
Що тільки не роблять наші земляки, аби принаймні ще раз потрапити за кордон. Відомо, що добровільно та значно частіше повертаються додому люди переважно з недалекого зарубіжжя після заробітків. Зокрема з Польщі, Чехії тощо. Але з економічно більш розвинених держав світу громадяни України приїжджають нерідко в примусовому порядку, із “ведмедиком” у закордонному паспорті. В’їзд у країну, з якої депортували незаконного мігранта, заборонений на кілька років.
Є вихід із прикрої ситуації – вироблення нового документа зі зміненим прізвищем, що засвідчує нібито зовсім іншу особу. Уже цього року бажаючих поміняти свої дані на підставі Закону “Про положення порядку розгляду клопотань про переміну прізвищ” виявилося аж 170 осіб тільки у Франківському районі Львова. “Колись законом була передбачена графа у відповідних документах про причини зміни особистих даних, – розповіла начальник Франківського відділу реєстрації актів громадського стану (рагс) м. Львова Галина Васильків. Тепер же особливих пояснень від людей не вимагають. Хіба що в минулому особою було скоєно кримінальний злочин. Тому органи внутрішніх справ здійснюють перевірку. Звідти, як правило, приходить дозвіл на зміну прізвища. У такому разі рагс протягом трьох місяців розглядає заяву, а потім ще впродовж трьох проводить реєстрацію, опісля нарешті видає документ”.
Аби здійснити цю операцію, громадянин має подати лише паспорт, особисте свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб (якщо одружений) і про народження дітей, якщо ще нема 18-ти років, заяву про бажання змінити своє прізвище, ім’я, а то й по батькові. Вартість “задоволення”: 11 гривень – за послуги працівників рагсу плюс 5 грн. 10 коп. – держмито. Але для тих осіб, котрі міняють прізвище повторно, розмір держмита десятикратний – 51 грн. “Звісно, це не спиняє людей, – стверджує Галина Васильків, – бо переважно їдуть туди не з доброї долі. Безробіття і низькооплачувана праця женуть людей зі своєї держави”.
Насамкінець, якщо ви вже за кордоном і бажаєте там вперше чи навіть повторно одружитися, то тамтешні служби реєстрації актів вимагатимуть від вас спеціальний документ – довідку про сімейний стан, де має бути вказано, що на батьківщині ви не перебуваєте в шлюбі. Таке положення діє вже від травня 1997 року. Аби отримати даний документ, необхідна ваша особиста присутність, потрібен підпис. І тут, як, мабуть, в інших “країнах див”, виникає проблема. Людина, котра виїхала, часто не в змозі повернутися за документом, так їй необхідним, бо перебуває за кордоном, знову-таки, нелегально. А як же довести свою неодруженість, адже в закордонному паспорті відсутня графа про сімейний стан? Відтак необхідна довідка, котра має таке цільове призначення.
|
|
