Мирослав Скорик. Світова прем'єра
МАЕСТРО
на світлині: На “Контрастах” Мирослав Скорик диригуватиме улюбленим Львівським камерним оркестром ЛМА
Світлина Вікторії Садової
— Пане Скорику, у п’ятницю ропочинається VII Міжнародний фестиваль сучасної академічної музики “Контрасти”. На чому мистецька рада , головою якої ви є вже другий рік, вибудувала цьогорічну концепцію?
— Концепція концепцією, а життя підказує своє. Цього року робимо те, на що є фінансова спромога. Художня рада може багато що обговорювати, але втілення цього залежить від конкретних умов. Не можна сказати, що концепції абсолютно дотримано, але загальна тенденція відома, вона є незмінною впродовж кількох років: це сучасна музика XX століття. Сама музика є непередбаченою, але життя часом ще непередбачуваніше: ніколи не знаєш, куди воно поверне й чого можна очікувати.
— Кого з поважаних виконавців вдалося запросити?
— Приїжджають відомі київські колективи, дуже високопрофесійні: і симфонічний оркестр, і хор “Думка”, і чудовий хор Гобдича, два камерні оркестри – “Київські солісти” Богодара Которовича і “Київська камерата” Валерія Матюхіна.
— У програмі фестивалю не видно симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії. Це пов’язано із тим, що мистецька рада фестивалю відмовилася з ним співпрацювати, пам’ятаючи торішній сумний випадок, коли оркестр не впорався із виконанням заключного фестивального концерту?
— Ні, річ не в тому. За попередніми домовленостями вони мали брати участь у фестивалі. Просто оркестр, на жаль, на цей період залишився без провідних музикантів, які від’їхали на гастролі.
— Невже участь у такому фестивалі для них не є пріоритетом?
— Оркестру, може, й цікаво брати участь у фестивалі, але коли половина музикантів їде за кордон заробляти гроші, то нема з ким грати. Оркестр практично щез. А коли набрати якихось інших оркестрантів, то тоді власне й виникне небезпека, що вони не зможуть на належному рівні провести концерт. Якийсь досвід із минулого року вони також винесли і зрозуміли, що їм не під силу з тими музикантами, що залишилися, братися за запропоновану серйозну програму.
— Ваше ставлення до закидів “Контрастам” у надмірному космополітизмі?
— На фестивалі прозвучить багато української музики. До середнього покоління композиторів уже підтягується молодь. А це розмаїття імен: Сегін, Швед, Польова, Алмаші, Небесний, Фроляк, Загайкевич, Гаврилець, Пілютіков, Грінберг, Рунчак, Крутиков, Ларчиков, Цепколенко, Гречка...
— Проте цього року обмаль західноєвропейських виконавців...
— Не вперше з Німеччини приїде фрайбурзький ансамбль “Решерш”, який, до речі, серед інших виконає твір Ланюка. А загалом західноєвропейську музику представлятимуть вітчизняні виконавці. І цей фестиваль буде найбільш українським в сенсі виконавства. Хоча щодо пропорцій, то, я думаю, що все вийде на “фифті-фифті”, бо коли взяти концерт Львівського камерного оркестру в день завершення фестивалю 15 жовтня, то там звучатимуть твори Штрауса, Берга, Мійо, Гіндеміта, Малєра. Це західноєвропейська класика першої половини XX століття.
— Якими принциповими розбіжностями пояснити вихід із мистецької ради Романа Реваковича?
— Я ще точно не знаю, чи він є в раді, але він буде присутній на “Контрастах”. Роман Ревакович диригуватиме одним із концертів.
— Чи не ліпше було б насичену програму фестивалю запланувати на два тижні?
— По два концерти в день – це нормальна практика. Я вважаю, що все продумано дуже добре. Ось щойно я повернувся із київського музичного фестивалю, то там були паралельні концерти (5 хорових концертів в один день!) – оце вже для публіки погано. А в нас оптимальний варіант: на 17 і на 20 годину, тільки на два дні припаде по три концерти. Більше ніж три просто неможливо витримати...
— Фестиваль проходить під егідою Спілки композиторів, львівську організацію якої ви очолюєте. Яка фінансова участь СК у підтримці “Контрастів”?
— Спілка, безперечно, допомагає, чим може: від неї мають надійти 5 тисяч гривень.
— Цього вистачить на оренду приміщень?
— Ми платимо філармонії й органному залу за пільговими умовами: вони йдуть нам назустріч, таким чином підтримуючи фестиваль.
— Чим, на Вашу думку, львівський фестиваль вирізняється з-поміж тих кількох, що є в Україні?
— Кожен із них має свою специфіку. Назва одеського – “Дві доби музики” – промовляє сама за себе. Київський – більш масштабний, його спрямованість всеохопніша й дещо загальна. “Контрасти” вирізняються більш струнким відбором композиторів, тут є свідома спрямованість на сучасну музику. Виконавський рівень рік у рік не збігається, але те, що київський фестиваль, ініціатором якого також є СК, має незрівнянно більше фінансування – це зрозуміло, бо ж столиця!
— І на завершення – кілька слів про прем’єру вашого твору. Це світова прем’єра? Як вона улягає в загальну концепцію фестивалю? Це духовний твір?
— Ні, там духовність присутня у загальному розумінні, вона не конкретизована ані жанрово, ані текстово. Це просто музика – як на мене, досить змістовна. Безперечно, якщо його послухати, то твір близький загальному настрою фестивалю. Хоч мені важко про те судити, але дискусій він не викликав, відгуки були добрими. Концерт цей досить лаконічний, але вимагає високої виконавської техніки. Перше виконання – на думку критики, успішне – прозвучало тиждень тому на “Київ-фесті”. Але прем’єрами вважаються кілька перших концертів, і виконавець зацікавлений у тому, щоби дати їх якомога більше. Третій скрипковий концерт присвячений скрипалеві Юрієві Харенку. Теперішній соліст Юрій Харенко колись виступав у складі квартету ім. Леонтовича. Я з ним дуже давно знайомий, нас єднають творча співпраця і дружба. Цей 46-річний киянин, який останні 15 років мешкає в Нью-Йорку, виконував багато моїх творів. І багато концертів, які я давав в Америці, були з ним спільними. У Львові Юрій Харенко виступить наступного вівторка, 9 жовтня, у концертному залі філармонії.
Розмовляла Вікторія САДОВА
|
|
