Розлучення по-українськи
Вітя не хоче дружити з Юлею
ПОЛІТИКА
Мирослава ДОВГАЛЬ
|
Світлина УНІАН
pochatok
Закінчення. Початок -- стор. 1
Єдиною підставою для аналізу є висловлювання Тимошенко у відкритому листі і висловлювання Ющенка, коли він дізнався про цей лист. Тимошенко емоційно закликала Ющенка “подолати корупцію, бандитизм, покласти край тоталітарному реваншу”, і в цих словах найлегше було прочитати спробу нового походу опозиції проти влади. Натомість Ющенко відповів: “Ми в своєму блоці не виступаємо і не хочемо виступати проти влади. Цього дехто не хоче чути і вдається до спекуляцій. Наше завдання набагато складніше – як через консолідацію демократичних сил представити українській громадськості таку платформу, таку програму, яка би забезпечила входження в парламент таких людей, котрі змогли би взяти на себе відповідальність. Котрі знають, як здійснювати реформи, як змінювати життя українців на краще”. Ющенко також заявив, що він здивований ультимативною формою звертання, до якої вдалася Тимошенко, тому що вони часто спілкувалися, і в такому офіційному звертанні не було необхідності. Втім, це лише один момент відповіді Ющенка, тому що, не сказавши остаточної відповіді, він зазначив, що координаційна рада блоку “Наша Україна” розгляне цю пропозицію.
Таким чином наразі процес сватання ФНП до блоку Ющенка можна вважати вичерпаним. Навряд чи Тимошенко чекала на надію про об’єднання, яку їй подарував Ющенко, проте не виключено, що вона могла навіть не сподіватися на згоду колишнього партнера. Справа в тому, що її відкритий лист не можна сприймати інакше, ніж останній заклик до об’єднання – надто це послання емоційне і пафосне.
Проте Юлія Тимошенко все ж таки політик, і якщо вона пише такі листи, значить, це їй потрібно для чогось. Експерти справедливо називають відкритий лист до Ющенка вдалою PR-акцією Тимошенко та очолюваних нею політичних структур. Як зазначив один із лідерів Соціалістичної партії Юрій Луценко, головною метою такої пропозиції Тимошенко було отримання від Ющенка офіційної відмови від об’єднання з опозицією. Таким чином, на думку Луценка, Тимошенко намагається відмежуватися від Ющенка, якого оглядачі все частіше називають пропрезидентським політиком.
КОМЕНТАР
Олег СОСКІН
директор Інституту трансформації суспільства
Я думаю, що Тимошенко щиро хоче об’єднатися. Всі праві партії – за винятком ПРП, НРУ і КУН – уже давно об’єднані в Правицю. Я вважаю, що саме під егідою Правиці може відбутися об’єднання. Тимошенко – прагматик. Вона знає, що поодинці праві не переможуть, адже адмінресурс у Кучми дуже великий. Однак Ющенко на це не піде, він банкір. А з банкірів, по-перше, дуже погані публічні політики. По-друге, Ющенко дуже боїться Кучми, він дуже боїться його адміністрації. Йому весь час ввижається, що над ним тяжіє доля Гетьмана. Йому також весь час уселяють, що з ним – якщо він зробить крок ліворуч або праворуч – зроблять те, що зробили з Гетьманом. Тому він думає, що йому вдасться добратися до вищого рівня влади “між краплями”. Однак його на цьому шляху чекає нищівна поразка. Правим треба об’єднуватися не на основі своєї любові до Ющенка, а на основі ідеологічних поглядів. Думаю, правим потрібно було формувати свій блок без Ющенка. Ющенко – проект президентський, і, зрештою, він піде з пропрезидентськими силами, яких представляють Ващук, Порошенко, Безсмертний. Його це, як обережну людину, набагато більше влаштовує. Тому що йому є що втрачати.
|
|
