Росія-США: торги на афганському базарі
ВІДПЛАТА
Мирослав ПЕРУН
Те, що світ після 11 вересня змінився, ні в кого не викликає сумніву. Зміни стаються настільки стрімко, що часом важко навіть спрогнозувати, що буде далі. Однак перші підсумки уже можна підбити.
На щастя, не збулися прогнози про війну між цивілізаціями – християнською та ісламською. Те, що навіть такі ісламські країни, як теократичний Іран чи мілітаристичний Пакистан стали (принаймні декларативно) на бік США та НАТО у боротьбі проти тероризму, дає надію на те, що ми уникнемо найгіршого сценарію.
Одним з елементів американської стратегії війни з тероризмом буде кампанія, що ставить за мету повалення режиму “Талібану” в Афганістані. Загроза того, що у Пакистані, який до того ж є ядерною країною, можливі масові заворушення як реакція на американські дії, змусила Вашингтон відмовитися від того, щоби зробити цю країну головною базою у наступі на Афганістан. Тому єдиним варіантом, що залишився, є розгортання військ США і НАТО у Центральній Азії, зокрема в Таджикистані й Узбекистані, з наступним захопленням авіабази “Баграм” на півночі Афганістану, яка перебуває під контролем Північного Альянсу.
Росії було важко погодитися на те, аби допустити американців у центральноазійські республіки. Але Москва врешті вирішила реалізувати за рахунок кампанії в Афганістані свої геополітичні інтереси на Кавказі, щоб якось відшкодувати втрати сфери впливу. Росіяни зуміли пов’язати події 11 вересня з Чечнею. У свою чергу, чеченська проблема пов’язана з контролем над усім Кавказом. І можливі поступки США у чеченському питанні неминуче сприятимуть розширенню сфери впливу Росії у цілому кавказькому регіоні й навіть в Україні.
Кремль зрозумів, що воювати на два фронти – проти Афганістану та сепаратистської Чечні – Росія не спроможна. До того ж у росіян достатньо сильним залишається афганський синдром після невдалої 10-річної військової кампанії. Після двох тижнів дуже обережних заяв Путін оголосив про готовність підтримати західну “антитерористичну коаліцію”. Імовірно, що в обмін на цю підтримку російський президент отримав на Заході гарантії, що питання про методи, якими російські війська борються з чеченцями, не буде обговорюватися на Заході, принаймні в найближчому майбутньому.
Минулого понеділка, перед поїздкою до Німеччини, президент Росії Володимир Путін виступив зі спеціальною заявою щодо ситуації у світі після подій у США 11 вересня, в якій запропонував чеченським “незаконним збройним формуванням здати зброю та влитися в мирне життя”. На роздуми чеченській стороні відпущено 72 години. У відповідь на російські пропозиції президент Ічкерії Аслан Масхадов оголосив, що призначає посередника на переговорах із російською владою – заступника голови уряду Чеченської Республіки Ахмеда Закаєва. Однак у заяві Масхадова нічого не сказано про здачу зброї, хоча саме це було безпосередньою вимогою президента Путіна.
Росія також активізувала свої дії щодо збільшення впливу на Грузії. Москва намагається інкримінувати Тбілісі підтримку чеченських сепаратистів. Російські ЗМІ повідомили про “чеченське вторгнення” в Абхазію: озброєна група, до складу якої нібито входили і чеченські моджахеди, проникнула на територію Абхазії з Кодорської ущелини” (Кодорська ущелина – єдиний регіон Абхазії, на який поширюється юрисдикція офіційного Тбілісі). Голова парламентського комітету з оборони та безпеки Грузії Георгій Барамідзе вважає такі заяви провокацією з боку Росії з метою втягнення Грузії у війну на Північному Кавказі
|
|
