Сергій Писарєв: "Бамбук" - це певне електронне середовище
ПРЯМА МОВА
|
Уявіть собі, наприклад, таку ситуацію – ви сидите вдома, хворієте і прагнете при цьому подивитися кіно чи почитати книжку. Як бути? Можна звернутися на сайт “Бамбука” – і замовлення принесуть прямо додому.
“Бамбук” – це насамперед система електронної торгівлі інформаційно-медійними продуктами і послугами. Сьогодні в такому вигляді існують і поширюються книжка, музичний твір, фільм, гра, навчальний курс, телевізійна програма або цикл програм тощо. Завтра це може бути все, що завгодно. “Електронна” – це та, що використовує переважно електронні канали взаємодії з ринком, такі як Інтернет, електронна пошта, call-центр і служба безкоштовних дзвінків 800. Докладніше кореспондент “Поступу” дізнався про проект у голови спостережної ради пана Сергія Писарєва.
Пан Сергій Писарєв, голова спостережної ради міжнародного інтернет-проекту “Бамбук”.
– Коли купуєш книжку в звичайному магазині, є можливість її погортати, а касету – послухати. У режимі он-лайн це неможливо. Проте можливо замовляти потрібні речі, не виходячи з дому. Якими ви бачите переваги та недоліки купівлі через Інтернет?
– Недоліків практично немає. Практично все, що ми пропонуємо, має електронну форму, завжди можна передивитись або цілу книгу, або її фрагмент. Так само і з аудіо- та відео продукцією.
Звичайно, не завжди ми можемо розміщати повну версію через розповсюджене у нас піратство.
– До речі, про піратство. Як вам вдається знаходити баланс між тим, щоби продавати лише ліцензійну продукцію, та широкою пропозицією?
– Звичайно, піратські відеокасети та компакт-диски є дешевшими. Проте піратство – річ тимчасова. Не знаю, як у Львові, а в Києві практично неможливо.
Ми працюємо лише з потужними виробниками, такими, наприклад, як Sony Music, і цілком впевнені в тому, що наші партнери мають авторські права на ту чи іншу річ.
Зрештою, ми самі спонсоруємо певні проекти. Наприклад, диск Олега Скрипки Inkoly live in Kiev, чи диск Бориса Гмирі, величезної постаті рівня Шаляпіна, недооціненого та незаслужено забутого.
– Ви робите акцент передусім на новинках чи намагаєтесь працювати із перевіреними речами?
– Ми намагаємося презентувати всі нові речі, які з’являються. Це завжди цікаво, і ми не зациклюємося на чомусь одному. Зрештою, ми не хочемо і не можемо брати на себе право відбирати та оцінювати. Нам важливо, щоби пропонований спектр був максимально широким.
Звичайно, читача і глядача варто піднімати і рости разом із ним. Проте якщо хтось хоче читати “Майн Кампф” і в його крарїні це не заборонено законодавством, то він має право це робити.
Ми відгукуємося на всі новинки. Має бути доступним усе, без спецхранів, закритих полиць тощо. Повне розмаїття.
– Наскільки перспективним може бути такий проект при не надто розвиненому в Україні Інтернеті?
– Ми не працюємо лише через Інтернет. У нас є інші форми, наприклад безкоштовні дзвінки. Зрештою, “Бамбук” не є магазином. Це цілий комплекс. Певне електронне середовище.
До речі, ми є єдиною фірмою, яка працює з усіма видами пластикових карток он-лайн. У нас є прямі виходи на Visa тощо. Ми маємо 29 ліцензій від СБУ на право працювати із закритою інформацією.
На жаль, Інтернет є сьогодні відкритою структурою, і її потрібно закрити, бо ж вам не дуже сподобається, якщо стане доступною інформація про номер вашої кредитної картки, про те, що ви читаєте чи слухаєте. Тож ми максимально захищаємо і своїх клієнтів, і свою репутацію.
А що стосується перспективності, то зростання становить 30 % на місяць. І це збірний показник, який складається з нормованої суми з обсягу продажу, норми прибутку, приросту аудиторії, кількості товарів та інших вагомих показників. Це означає, що у середньому, кожні два-три місяці обсяги подвоюються. Це – колосальні темпи розвитку. Це просто страшні темпи, якими потрібно вміти керувати так, як водій має вміти давати раду зі швидкістю на трасі.
– І як ви собі з цим даєте раду?
– У нас дуже кваліфікована команда.
– Як ви вважаєте: майбутнє за традиційними способами продажі чи за он-лайновими?
– Усе залежить від стану суспільства та від матеріальної забезпеченості людей. Адже на базар ідуть тому, що там дешевше. І є ще одна річ: звичайно, як ми на початку казали, набагато приємніше купити, спочатку помацавши. А деякі речі, навпаки, є більш привабливими он-лайн. Тож усе залежить від довіри до продавця. Я думаю, що якщо ми житимемо краще, то на базар ми ходитимемо лише за приправами, наприклад. А книжки чи диски нам приноситимуть додому чи до офісу.
Щодо майбутнього, то я взагалі вважаю, що згодом мультимедійні системи зіллються в один потужний інформаційний канал. От у мене зараз на комп’ютері відкриті електронні таблиці, кілька телеканалів, і я паралельно бачу замовлення, які робляться на сайті “Бамбука”. Я впевнений, що за цим – майбутнє.
Розмовляла Катерина СЛІПЧЕНКО
|
|
