Ви які книжки купуєте?
ПИТАННЯ ДНЯ
Учора стартував Форум видавців – захід, який вважається найуспішнішим проектом національного книгарства і водночас візитною карткою сучасної творчої “богеми”. Лозунг цьогорічного форуму сформульовано так: “Безмежність книги”. Ця глибокодумна фраза не випадково винирнула саме на початку ІІІ тисячоліття, коли книга має всі шанси програти високотехнологічним і швидким засобам масової комунікації. Однак Форум видавців у Львові з кожним роком усе наполегливіше стверджує, що книга безсмертна, як і безсмертна справжня інтелігентність, інтелектуальність і щирий потяг до насолоди пізнання.
Ірина СКАЗІНА
заслужена артистка України
Я дуже люблю художню літературу. І просто образливо, що дуже мало в нас її видають. Я брала участь у проекті Українського дому в Москві. Я зайшла в Дім книги на Арбаті. Я хвилин 15 не могла отямитися від побаченого. Така кількість! І російська книга, і зарубіжна! Я скільки змогла нести, стільки й купила. А в нас усе те, що є на ринках, привезене з Росії і вдесятеро дорожче. Література – це мистецтво. У нас криза мистецтва загалом. І весь цей цирк на дроті повинен уже закінчитися. Я людина, яка читає, і дуже хочу, щоб українець міг дозволити собі купити добру українську книгу.
Володимир ТИМЦІВ
директор ТзОВ “Монблан”
Купляю те, що стосується бізнесу, маркетингу, нових технологій. Купляв деякі філософські речі. Зокрема ті, що стосуються психології, яку можна використати в роботі. Нема однієї книжки, де б про все це було розказано, тому триває пошук із різних джерел. Це потрібно, щоби розкрити очі на ведення бізнесу. Я тільки повернувся з виставки “Рекс: реклама, маркетинг, мас-медіа”. Там основна маса – російські книжки. Нашому книгарству ще треба багато працювати, бо переважна більшість – це переклади з російської.
Костянитин СИТНИК
народний депутат Верховної Ради України
Я практично не купую художньої і наукової літератури. Причина одна – квартира обмежена, тому нікуди вже їх ставити. Тому купую хіба щось енциклопедичне і довідкове. Ще купую онукам. От нині купив своїй дворічній онучці дошкільну читанку. Прекрасне, чудове українське видання, 16 гривень коштує. Купую і казки. Але дуже мало дитячої україномовної літератури. Хоча вважаю, у наших людей потяг до книжки є і вони її купують. Я особисто дуже люблю просто погортати видання. Отакий я є.
Володимир ГАЮК
директор Музею історії релігії
Я за освітою історик, тому мене цікавить науково-історична література. Дуже люблю класику – Бодлер, Гарпо, Валері, Меларме. Люблю й російську класику – це солідна література. Остання річ, яку я придбав, лежить удома на столі. Це про католицьку Церкву в Україні, воно мені потрібне для роботи. А з художньої літератури – “Антологія української літератури”, яку видав Т. Салига. Нашу літературу я відкриваю для себе наново. Вона не видавалася і не була знаною. І коли я читав африканських письменників, то дивувався, що вони пишуть ліпше, ніж українські. Звичайно, тоді ці твори були “обстрижені” та сурогатні. Але тепер я вже не почуваю себе меншовартісним у цьому плані.
Владислав ПОСЛІДНІЧЕНКО
голова ЛОО Ліберальної партії України
Більше енергетичну, езотеричну літературу. Це Верещагін і Свіяж. Ну, от остання покупка – книга Свіяжа “Как быть, когда все не так, как хочется”. Такі речі допомагають сформувати нормально думки та працювати. Узагалі, немає що порівнювати російську літературу та українську. Особливо Пітер випускає гарні книжки. І цікаві. А в нас із цим погано. Я майже не читаю українську літературу – хіба що деякі журнали і газети.
Тарас АНДРУСЯК
директор правничого коледжу ЛНУ ім.І.Франка
Купую усю літературу, яка необхідна мені в роботі. Я вивчаю переважно історію правничої політичної думки, тому це широкий спектр: від творів-першоджерел до сучасних. От “Основи” почали видавати прекрасні переклади Макіавеллі, Ціцерона, Платона. Доволі часто купую публіцистичну літературу. Це щось таке, що як береш, то зразу й перечитаєш. Маю на увазі Винничука “Кнайпи Львова” чи Омара Узарашвілі “В епіцентрі гангстерських війн”. Ну, і дитячу літературу купую своїм двом дітям. Художньої не купую, бо раніше купував більше, ніж міг прочитати.
Олег КАРАМАЗОВ
лідер групи “Брати Карамазови”
Я книжок не купую взагалі. По-перше, у мене є дуже хороша бібліотека вдома, і там усі цікаві та потрібні книги вже є. По-друге, у мене занадто мало часу, щоби читати, в тому числі нові книги. Та й що купляти? Це є криза. Криза не тільки у книгодрукуванні та торгівлі. Це є повна криза в усьому. Я не песиміст. Просто такі реалії сьогодення.
Надія РИМАРСЬКА
начальник управління прямих і непрямих податків ДПА у Львівській області
Безумовно, купляю – усе, що пов’язане з розвитком міжнародної, світової й нашої економіки. Це моє болюче питання, потрібне мені за професією. Й історичні книги. Кожен автор має своє тлумачення історії України, і це мені цікаво. На художню літературу в мене обмаль часу, хоча є цікаве художнє висвітлення історії утворення нашої держави. Але найбільше в українському книгарстві бракує тематичних книг про економіку й менеджмент. Хай навіть це буде світовий досвід, але українською мовою.
Андрій САДОВИЙ
Директор Інституту розвитку міста
Тішуся з того, що у Львові знову розпочався Форум видавців, бо в попередні роки на кожному з них купував цілу купу літератури, яку потім із задоволенням перечитував. Не можу сказати, що надаю перевагу книжкам якихось конкретних видавництв, хоча мушу визнати хороший смак керівництва львівського видавництва “Класика” – більшість книг, виданих ним, хочеться придбати і прочитати. Що ж до конкретних покупок, то нещодавно я отримав масу задоволення від східної мудрості Омара Хаяма, купив також кілька видань російською: епіграми Гафта та збірку сценаріїв кіноповістей Горіна. Дуже мені сподобалася книга спогадів матері Митрополита Андрея Шептицького Софії, щоправда читав я її в ксероксному варіанті. Цю книгу було видано в Канаді, і в нас її придбати наразі неможливо, тому я вирішив докластися до того, аби ця річ стала доступною й українським читачам. Спільно з депутатом Верховної Ради Михайлом Косівим ми працюємо над тим, аби видати книгу спогадів Софії Шептицької у Львові, і думаю, що до кінця цього року вона побачить світ.
Олександр ЛАРКОВ
директор ТзОВ “Денді”
Мене цікавить в основному спеціальна література. Тобто та, яка стосується організації виробництва, менеджменту, питань маркетингу. Також цікавить література про системи оздоровлення, його фізично-психологічних аспектів. Художню літературу, в принципі, не читаю. Останніми моїми покупками є декілька праць Нурбекова про системи оздоровлення. Ну, й інші книжки більш професійного напрямку. Я як споживач іноді ходжу, оглядаю розкладки, вітрини. Щось є. Є видання, є хороший магазинчик на проспекті Шевченка, є нормальна тематика.
Ярослав ФЕДОРИШИН
художній керівник театру “Воскресіння”
О-о, книжки я купую мистецькі і про психологію. Мистецькі – це театральні і про кіно. Що ще сказати? Розумієте, треба починати випускати в Україні книжки українською мовою. Як ви знаєте, це питання наразі помалу рухається в нашій державі. У нас має бути все: і світова спадщина українською мовою, і сучасне. Ми ж живемо в Україні! І я б дуже хотів бачити в Росії стільки українських книг, скільки в Україні російських.
Інтерв’ював Остап ДРОЗДОВ
|
|
