Боротьба з терором пост-фактум
Україна кинулася у вир антитерористичних ініціатив
ТЕРОРИЗМ
Олег КОНИК
|
Україна може пришвидшити реалізацію антитерористичних заходів у рамках СНД у зв’язку з атаками на Нью-Йорк та Вашингтон. Зокрема комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією рекомендував парламенту прийняти проект закону “Про ратифікацію рішень щодо антитерористичного центру держав-учасниць Співдружності незалежних держав”.
Нагадаємо, що рішення про створення антитерористичного центру підписали 12 керівників держав-учасниць СНД у Москві 21 червня 2000 року. Наразі ж проблема полягає в незгоді президента Леоніда Кучми з деякими положеннями законопроекту. По-перше, у нього є застереження щодо самого створення антитерористичного центру СНД. По-друге, президент вважає, що Україна повинна фінансувати антитерористичний центр держав-учасниць в 2000-2001 роках у рамках коштів, передбачених держбюджетом як внески до єдиного бюджету органів СНД. Зі свого боку, парламентський комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією зазначив, що хоча тероризм у Україні ще не становить реальної загрози для більшості громадян країни, недооцінювати загрозу терористичних актів не треба. Представники комітету вважають, що потенційними об’єктами для терактів можуть стати п’ять атомних електростанцій, декілька десятків нафтохімічних комбінатів, заводів, а також великі греблі. Саме тому державні органи повинні бути готові до різних варіантів розвитку подій, у тому числі й несприятливих. Створення центру може бути корисним насамперед завдяки існуванню єдиного інформаційного банку антитерористичної тематики, обмін відомостями щодо тенденцій поширення тероризму та намірів терористичних організацій.
З іншого боку, чи є потреба у створенні антитерористичного центру для України аж такою нагальною?
Як головне заперечення опоненти цієї ініціативи можуть назвати дублювання центром діяльності вже існуючих підрозділів та служб із боротьби з тероризмом. Водночас говорити про те, що робота працівників цих підрозділів є незадовільною, поки що немає: наша держава не стикалася з подіями подібними до американських, а крім того, не звучало якихось серйозних нарікань щодо діяльності антитерористичних служб.
коментар
Анатолій ГРИЦЕНКО
президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова
Державна влада повинна працювати не в режимі рефлективного реагування на події, що відбуваються в інших країнах, а в режимі прогнозування і розрахунку власних дій на два кроки вперед. Тому сумнівною є необхідність постановки перед правоохоронними і силовими структурами загальних завдань на кшталт посилити пильність, реагуючи на теракти в США. Природа і характер загроз національній безпеці США і України – різні, тож, відповідно, повинні відрізнятися й дії щодо їх локалізації. Вважаю, що замість того, щоб мобілізувати всіх і вся на підвищення малозрозумілої пильності для протидії малоймовірній для України загрозі проведення терактів за американським сценарієм, варто зорієнтувати держструктури на локалізацію справді актуальних для нашої країни загроз. Наприклад, вважає експерт, необхідно невідкладно розробити комплекс заходів і виділити кошти для термінового ремонту гідроспоруд на Дніпрі, оскільки стан окремих із них – критичний, а наслідки руйнування були б значно катастрофічнішими для країни, ніж будь-який теракт.
|
|
