Як врятувати кузов від передчасної старості
ПОРАДИ
Віктор КОРБУТ
|
Кузов – обличчя автомобіля
Наскільки проблема старіння і корозії кузовів гостра, доводять численні дослідження, проведені в усьому світі. Світова економіка зазнає величезних збитків, особливо вони відчутні в країнах, які мають великий автомобільний парк. Корозія настільки агресивна, що починає вражати автомобілі вже в перший рік їх експлуатації, а на третьому році, за даними досліджень, на кузовах пострадянських легкових автомобілів виникає 130-150 вогнищ корозії, і найнеприємніше, що призупинити процес, що почався, дуже важко. Можна лише сповільнити розвиток цього згубного процесу.
На зорі автомобілебудування таких проблем не існувало. Від кузовів вимагалося лише захистити пасажирів у непогоду, і навіть про комфорт мова не йшла. Кузови “не працювали”, вони не несли майже ніякого навантаження, і їх можна було виготовляти з будь-яких матеріалів. Коли в 20-і роки з’явилися суцільнометалеві конструкції кузовів, про корозію як про найлютішого ворога думали мало, захоплюючись досягненнями точкового зварювання. Саме впровадження точкового зварювання у виробництво кузовів відкрило дорогу масовому виробництву автомобілів. Однак корозія, ця страшна руйнівна сила, уже заявила про себе. З настанням у 50-х роках нової епохи – епохи несучих кузовів, чи “моноблочних конструкцій”, де кузов ставав ядром автомобіля, корозія одержала особливо широке поле для своєї згубної діяльності.
Велика кількість швів, зроблених точковим зварюванням, перекриття і зазори створили сприятливі умови для проникнення вологи та скупчення бруду – основних джерел корозії, а тонка (0,6-0,7 мм) листова сталь, з якої виготовляється кузов, виявилася прекрасною їжею для ненаситного чудовиська.
Сприятливу атмосферу для розвитку корозії створювали: – великі навантаження та вібрації несучих кузовів; – поява різних мудрих конструкцій зі схованими порожнинами – зручними нагромаджувачами вологи і бруду; – різні прикраси, часом без міри та смаку навішані на автомобіль.
Контакт цих декоративних деталей з металом кузова ставав вогнищем корозії; – якість (пористість, мікротріщини) самого металу, де кожна пора при доступі вологи ставала мікроелементом; – навколишнє середовище з великим вмістом продуктів спалювання палива та двоокису сірки, яка, взаємодіючи з вологою, утворює сірчану кислоту; – хімічні засоби проти зледеніння доріг, серед яких хлористий кальцій і натрій прекрасно всмоктують вологу, створюючи середовище для розвитку корозії.
Власники “Жигулів” гостро відчули загрозу, що нависла над автомобілем. Загрозу відчули й на заводі. У боротьбу з корозією включилися десятки інститутів і лабораторій, конструктори, металурги, хіміки. Лакофарбовою промисловістю був освоєний випуск емалей із прискореним висиханням покриття і підвищеними антикорозійними властивостями. Зварені шви, ці штатні джерела виникнення корозії, почали обробляти мастикою Д-11А. Передні крила, де є зручні ніші для скупчення вологи та бруду, стали додатково покривати спеціальною ґрунтівкою. Днища кузовів і внутрішні порожнини дверей почали обробляти епоксидною ґрунтівкою, що відрізняється високими захисними властивостями.
Нарешті, переборовши численні технічні труднощі, ВАЗ у числі кількох автомобільних фірм у світі запровадив 100%-у антикорозійну обробку прихованих порожнин у ритмі конвеєра ефективними матеріалами Tektyl 309 AW-20 (Швеція) і вітчизняними НГМ-МЛ і “Мовіль”. Однак багаторічний досвід підтверджує, що навіть найретельніша антикорозійна обробка автомобіля на заводі ефективно служить максимум 2 роки. Корозія – постійний ворог, вона чіпляється за кожну малюсіньку оголену від захисного покриття ділянку. Вона вгризається в пори й мікротріщини, продовжуючи роботу потайки, під шаром фарби та ґрунту, і, якщо не вести з нею запеклу боротьбу, зло переможе.
Трохи про косметику
Автомобіль заслуговує ретельного догляду, тим паче що ворогів у нього безліч. Вицвітає фарба, іржавіє метал, тьмяніють хромовані деталі. Автомобіль усе частіше й частіше вередує, зникає його колишнє молодецтво, автомобіль старіє. Грамотно експлуатуйте автомобіль, уважно стежте за ним, ефективно використовуйте ті “автоліки”, що сьогодні пропонуються в достатньому асортименті, і автомобіль значно довше буде служити вам вірою і правдою.
Як і в будь-якій справі, користаючись автопрепаратами, не можна втрачати почуття міри. Насамперед необхідно уважно вивчити інструкцію про призначення і спосіб застосування обраного препарату. Це зведе до мінімуму прикрі помилки, що можуть залишити незгладимий слід (у прямому й переносному значеннях). До вибору препарату доцільно підходити творчо, пам’ятаючи, що багато з них належать до однієї групи, є взаємозамінними і застосування одних не вимагає застосування інших. Одна з основних умов продовження життя автомобіля – із дня покупки і протягом усього терміну служби – утримання його в чистоті та блиску.
Щоб ефективно боротися, треба знати ворога, знати про нього все, його слабкі та сильні сторони. Перш ніж давати поради, як обробляти, мити автомобіль, кілька слів про забруднення. Виявляється, забруднення – це складні багатошарові комбінації з газу, сажі, пилу, часток асфальту, мінеральних мастил і змащень. Дослідженнями фахівців установлено, що верхній прошарок складається з вільно прилиплих часток силікатів, змішаних з органічними речовинами. Його неважко змити водою. Другий шар – рештки відпрацьованих газів автомобілів, сажі, часток асфальту, комах і жирних речовин.
Його можна змити, використовуючи автошампуні. Третій шар містить продукти окислювання поліруючих засобів і часток зруйнованого лакофарбового покриття. Останній, четвертий шар, складає частки пігменту, оточені вільними частками, що виділилися із синтетичних смол. Ці два шари можна видалити або хімічним шляхом, або застосуванням абразивних паст. Як можна зрозуміти, бруд складний за складом і будовою, тому не таким вже й простим має бути процес миття, про що піде мова у наступному випуску Авто-Поступу.
|
|
