Оттава не змінює візової політики
ДИПЛОМАТІЯ
Любко ПЕТРЕНКО
“Це зовсім не випадково, що я вибрав Львів для свого першого візиту за межами Києва”, – сказав новопризначений Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Ендрю Робінсон під час сніданку з журналістами. У розмові пан Робінсон зачепив і болючу тему візової політики Оттави.
На скромній трапезі в Ґранд-готелі були також присутні Почесний Консул Канади в Україні д-р Оксана Винницька й експерт посольства з політико-економічних програм Інна Царькова. Розмова за кавою проходила досить невимушено. Цьому сприяла дружня налаштованість пана посла, який не переставав співати дифірамби нашому місту й регіону: “Саме з цього регіону століття тому багато людей виїхали до Канади. З того часу вони зробили значний внесок, щоби допомогти перетворити Канаду в таку країну, якою всі ми її знаємо сьогодні.
Українська громада Канади чисельністю один мільйон дивиться сьогодні на цей регіон з гордістю та надією на кращий економічний та соціальний розвиток. Багато канадців українського походження повернулися сюди, щоби працювати з українцями, особливо це стосується різних проектів технічної співпраці”.
Під час свого візиту Ендрю Робінсон зустрінеться з головою облдержадміністрації Михайлом Гладієм; вони обговорять теперішній стан двосторонніх відносин, залученість канадських компаній у розвиток регіону. Далі, на зустрічі амбасадора з міським керівництвом, мер Василь Куйбіда та посол Канади розглянуть питання подальшої співпраці громадських організацій Львова з канадськими партнерами в таких галузях, як демократичний розвиток та освіта, охорона здоров’я, державне управління та самоврядування, а також створення вільних ринків. Водночас пан Робінсон зазначив, що має намір не так залагоджувати тут якісь справи, як дізнатися про цей регіон та місто якомога більше. “Протягом століть Львів відігравав важливу роль в історії України, в прагненні країни до незалежності, – підкреслив пан Робінсон. – Уряд Канади визнав цей факт, відкривши саме тут єдине в Україні Консульство Канади. Завдання Консульства, яке очолює д-р Оксана Винницька, полягає у тому, щоби допомагати канадським громадянам, які мешкають у Західній Україні або відвідують її”.
“До речі, а як з українськими громадянами, які прагнуть потрапити до Канади? – скористав із моменту кореспондент “Поступу”. – Чи не підштовхнуть останні трагічні події в США канадське зовнішньополітичне відомство до того, аби поставити додаткові перепони в отриманні візи?”. Пан посол запевнив, що аж ніяк: “Наша візова політика спрямована на те, аби люди, які мають намір поїхати до Канади, могли це реалізувати. З іншого боку, вона забезпечує неможливість приїзду до країни тих людей, які мають намір займатися не тим, на що вказують у заявах. Тож поки що – з часу трагічних подій – у нашій візовій політиці не було жодних змін”. Водночас Ендрю Робінсон не виключив того, що тимчасове ускладнення процедури видачі віз можливе, але чи це дійсно станеться, нині ще важко стверджувати.
Продовжуючи візову тему, один із журналістів пригадав неприємні моменти, пов’язані з перебуванням у консульстві США. Там жоден рекрутований в Україні співробітник амбасади вперто не бажав переходити на українську мову, коли клієнт говорив до нього по-українськи. Мовою міжнаціонального спілкування там досі залишається російська. Канадський амбасадор запевнив, що така проблема в їхньому дипломатичному представництві абсолютно відсутня. “Для нас це принципове питання, – запевнив пан Робінсон. – Якщо відвідувач звертається до нашого працівника українською мовою, той повинен відповісти по-українськи.
Крім того, це абсолютно відповідає канадській політиці міжнаціональних взаємин. У нас є дві офіційні мови – англійська і французька, і якою з цих мов відвідувач звертається до працівника установи в Канаді, тою мовою повинен відповідати чиновник. Тому ми розуміємо цю ситуацію в Україні й відповідно до цього ставимося”.
Прощаючись з журналістами, пан Робінсон не стримався – і ще раз висловив своє захоплення Львовом. “Я пишаюся можливістю бути тут і побачити найкращі приклади поєднання української спадщини та найсучаснішого європейського міста,” – підкреслив він.
довідка
Пана Ендрю Робінсона було призначено Послом Канади в Україні в серпні 2001 року. З 1992 до 1995 року він працював Послом в Йорданії, а також у закордонних представництвах у Празі, Лондоні, Бейруті та Каїрі.
Пан Робінсон народився в Баррі (Онтаріо) й виріс у Пітерборо. Він навчався в університеті “Трент” у Пітерборо, де у 1967 році одержав ступінь бакалавра гуманітарних наук. Після закінчення проходив магістерський курс політики та врядування в університеті Манчестера (Англія) та в університеті “Квінз”, Кінгстон. У 1986 році відвідував школу менеджменту для керівників вищої ланки в Банфі, Альберта.
В Оттаві пан Робінсон безпосередньо перед його призначенням в Україну обіймав посаду Генерального директора управління країн Африки в міністерстві закордонних справ Канади. Раніше, протягом п’яти років (1995-2000), він працював канадським координатором мирного процесу на Близькому Сході.
Перебуваючи на цій посаді, він очолював від імені Канади робочу групу з питань біженців, яка була складовою частиною програми багатостороннього мирного процесу на Близькому Сході. У міністерстві закордонних справ Канади він також працював Директором відділу Близького Сходу – (1988-1992 роки).
Протягом цього періоду він одночасно очолював робочу групу міністерства з питань кризи в Затоці під час ірако-кувейтської кризи у 1990-91 роках, а також обіймав інші посади, на яких він займався питаннями Східної Європи, політичного аналізу та миротворчих процесів.
|
|
