Найстрашніший сон Діснея
|
(Shrek. США, 2001. Реж.: Andrew Adamson, Vicky Jenson. Оригінал озвучували: Mike Myers (Шрек), Eddie Murphy (Віслюк), John Lithgow (Лорд Фарквад), Cameron Diaz (Принцеса Фіона); 90 хв.)
Отже, студія DreamWorks почала свою чергову атаку на безхмарний світ діснеєвських персонажів.
Цього разу за допомогою похмурого зеленого монстрика Шрека. Але крім справді досконалої мультиплікації у фільмі є лише звичайна казкова історія, нічого більше.
Він зручно влаштувався у своєму приватному болітці, боїться всіх, як чуми, але попри це почуває себе королем. Шрек – чудовисько із серцем, яке він, до речі, ще повинен знайти. Самотній канібал. Тваринки такого типу – неймовірно сильні та сміливі, але і потворно зелені, вони не навчені хороших манер.
Шрек – типовий самітник-індивідуаліст, який має багато ритуалів, до спостереження за якими спершу потрібно звикнути. Як от ранкове купання в болоті, або коктейль із людських очей, яким це купання запивається. Але час від часу Шрек запалює собі романтичну свічку для створення затишної атмосфери. Щоправда, свічечку йому перед тим доводиться виколупати із власного вуха – чудово!
Попри Симпсонів та “Південний парк”, герої такого “грубуватого” типу досі були у кінематографі рідкістю. Але “Шрек” може як дорослим, так і дітям відбити будь-яку охоту до невинних і солодкавих казочок Діснея. Цей мультик, нашпигований чорним гумором, вже побив рекорди популярності знаменитого діснеївського “Короля-лева”. Іронія полягає в тому, що продюсером обидвох фільмів є Джеффрі Катценберг, колишній шеф імперії Діснея і теперішній бос студії DreamWorks, яку він у 1994 році заснував разом зі Стівеном Спілбергом та Девідом Джеффеном.
Протягом трьох років 275 працівників студії працювали над “Шреком”, знімаючи 31 епізод, з яких складається фільм, і детально розробляючи кожну із 1288 поз, у яких опиняється головний герой. За допомогою найновіших анімаційних програм вони розробили понад 450 можливих характерів і встановили нові критерії анімаційного кіно. У лісах, які оточують Шрека, стоять 28.000 дерев, на яких є 3 мільярди листків, трава колишеться на вітрі, як справжня, а людські постаті пересуваються плавно навіть, якщо вигляд у них і дещо дивний (останнє зроблено зумисне, аби ці постаті краще гармоніювали із казковими істотами). Але тим не менше очі, шкіра і волосся виглядають досконало, і це видно навіть під час такої складної дії, як мовлення.
Щойно міміка комп’ютерних істот почала нагадувати людську, як відразу в них з’явилася душа. В оригіналі фільм озвучують голлівудські знаменитості: Майк Маєрс, Едді Мерфі, Джон Літгоу і Кемерон Діас. Це справляє враження, але у фільмі і без цього достатньо моментів, яким хочеться аплодувати: наприклад, коли молоко, мов справжнє, стікає по стінках склянки, тканина віється на вітрі, а дим піднімається кільцями.
Але будьте обережні, бо в кіно все ще йдеться насамперед про сюжети, а вже потім про візуальні успіхи новітніх технологій. За цими критеріями “Шрек” намагається зайняти місце серед дитячих казок зі всіма відповідними атрибутами. Лорд Фарквад, у завеликій голові якого блукає чимало підлих думок, має своєрідний невроз. Він не просто прагне бути королем, він хоче створити ідеальне царство зла. Отже, погані прогнози для класичних героїв казок на зразок Пітера Пена, їх усіх втоплять у болоті Шрека. А сам Шрек мало не божеволіє, коли у його володіннях з’являється Віслюк, який постійно щось говорить і не має наміру зникати. Спокій у болотяних володіннях настає лише після того, як Шрек визволяє принцесу Фіону з полону, від набридливого Віслюка вдається таки позбутися.
Але попри всю модерність, у цій казці є мораль: ніщо не є таким, як здається, тому пізнай себе і поважай себе таким, який ти є. Чудово.
Н.С.
|
|
