Ліві повертаються до влади
ПОЛЬЩА
Любко ПЕТРЕНКО
Уже практично з упевненістю можна сказати, що парламентські вибори, які відбудуться в Польщі 23 вересня, радикально поміняють дислокацію політичних сил. До влади знову, як і 1993 року, прийдуть ліві. Коаліція Союз демократичної лівиці (SLD)-Унія праці (UP), згідно з останніми соціологічними опитуваннями, візьме щонайменше половину депутатських мандатів. Іще одна ліва, Селянська партія (PSL), може розраховувати на 11 місць у парламенті.
Коаліція правих партій, прихід якої до влади ми вітали восени 1997 року, так і не впоралася із внутрішніми суперечками. Конгломерат консервативних партій, об’єднаних у Виборчу акцію “Солідарність” (AWS), почав розпадатися, заледве потрапив у парламент. Паралельно його лідери сварилися і з другим членом коаліції – ліберальною партією Унія свободи (UW) Лєшека Бальцеровича.
Права парламентська більшість не змогла собі забезпечити виграшного голосування за жодне важливе питання. У той час, як ліберали намагалися провести через парламент непопулярні, але необхідні для реформи економіки закони, AWS у пориві популізму (як не вся, то частина її партій) блокувала “антинародний” документ. Зрештою UW вирішила вийти з коаліції, не вбачаючи сенсу в подальшій співпраці.
Нині до правих негативно налаштована навіть та частина польського суспільства, яка традиційно вважається консервативною. І це не дивно, бо за останні 4 роки в країні зріс рівень безробіття, відбувся спад у багатьох галузях економіки. Що вже говорити про тих поляків, котрі потребують соціальної допомоги від держави: вони тепер ще рішучіше налаштовані голосувати за лівих.
За останній місяць число бажаючих підтримати AWS зменшилося ще на 3 %, тепер воно становить 9% виборців. Однак виборчий блок усе ж залишиться в парламенті (поріг для блоку становить 8%).
Значно гірша ситуація з UW, яка нещодавно хоч і спромоглася здобути ще відсоток прихильників, але все ж її 4 % не забезпечать проходження в законодавчий орган (поріг для партії – 5 %). Тож упродовж останнього тижня напередодні виборів ліберали повинні здійснити шалений піарівський ривок, якщо не бажають залишитися за бортом політичних процесів у країні.
Досить упевнено набирає очки новостворена центристська партія “Громадська платформа”, за яку, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, готові проголосувати 12 % поляків. Іще одне політичне немовля, якому не відмовиш у акселерації, – партія “Право і Справедливість” (дотримується правоцентристської позиції), нині покладається на підтримку 7 % виборців.
Саме зазначені партії мають найбільше шансів творити законодавчу базу країни протягом наступних чотирьох років. Існує ще кілька політичних сил, які досі не втратили надії дістатися до парламенту. Зокрема, це радикальна селянська профспілка “Самооборона”, очолювана легендарним революціонером Анджеєм Лепером. 4 % поляків (головним чином дрібних фермерів) готові її підтримати. Про всяк випадок можна згадати і Лігу польських сімей, яка користується підтримкою 2 % електорату.
Національні меншини в Польщі не творять серйозної політичної погоди, але цікаво розглянути партійні вподобання їхніх представників, зокрема українців. Як стверджує статистика минулих виборів і нинішня соціологія, наша діаспора найдужче симпатизує лібералам. Можливо, тому, що серед лідерів UW є українець Мирослав Чех. А ще у списку лібералів кандидують українці Мирон Сич та Ірена Дрозд, які входять до Ради Головної спілки українців Польщі. Білоруси більше люблять лівих, тому охочіше віддають свої голоси SLD. Консервативні німці голосують за AWS. Голоси литовської меншини розподілилися: частина симпатизує SLD, частина – UW.
|
|
