Арт-курйози
Віртуози готуються до фестивалю в Хайфі
Нещодавні теракти в Америці позначилися й на найближчих планах Львівської філармонії, зокрема на тривалому проекті співпраці з ізраїльським диригентом Робертом Канеті, який дав згоду бути постійним гастрольним диригентом камерного оркестру філармонії.
Цим проектом передбачалося, що маестро виступить у Львові з концертом 27 вересня, причому цього ж дня до нашого міста вперше приїде піаніст з Фінляндії Гросбек Фолке, який виконуватиме I фортепіанний концерт Дмитра Шостаковича. А на кінець вересня – початок жовтня був запланований виліт камерного оркестру “Віртуози Львова” на фестиваль у Хайфу. Однак через те, що аеропорт Тель-Авіва не випускає й не приймає літаків, обставини цього проекту ще не до кінця визначені.
У філармонії розпадається рояль
Улітку студія звукозапису S1 з Варшави, яка працювала в концертному залі ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії в рамках мистецького проекту “Схід -Захід”, здійснила запис концерту юної львівської піаністки Олександри Годлевської.
Те, що львів’яни мають непогані потенційні умови для співпраці з закордонними студіями звукозапису, засвідчили польські фахівці, які записали на CD програму камерного оркестру філармонії “Віртуози Львова” за участю польських музикантів та солістки, сценічна зірка якої була відкрита під час концерту, що проходив у межах проекту “Таланти III тисячоліття”. Саша Годлевська, хоч і не навчається у львівській музичній десятирічці, проте, на думку художнього керівника й диригента “Віртуозів Львова” Сергія Бурка, є надзвичайно обдарованою піаністкою.
Високі критерії, які висуває до звукозапису студія S1, дозволили інакше поглянути на ті умови, в яких доводиться концертувати вітчизняним виконавцям, – навіть у такій унікальній акустиці, яка є у залі ім. С. Людкевича. Очевидною стала вимога часу – нагальна потреба модернізації інструментарію і сценічного устаткування.
Не псуйте настрій публіці
Уже стало сумним правилом, що у Львові мистецьку критику не завжди адекватно сприймають ті, кому вона призначена. Варто згадати телефонні погрози, що лунали на адресу редактора відділу культури газети “Поступ”, за публікацію реляції з відкриття торішнього концертного сезону у філармонії.
Щось подібне повторилося й після цьогорічної публікації вражень очевидця виконання (м’яко кажучи, сумнівної якості) дев’ятої симфонії Бетовена під час пафосно розрекламованого фестивалю за участю японських виконавців. На думку керівника симфонічного оркестру філармонії Івана Юзюка, “преса наша є різнобічною – і ніхто не має права втручатися в думку журналіста. Але ми часто бачимо такі статті з підписами людей (яких ми навіть знаємо!) малодосвідчених, які беруться судити про мистецтво, про той чи інший твір або акцію, не будучи навіть “у матеріалі”. Оце – найстрашніше!..
Я маю на увазі, зокрема, статтю Лана у “Поступі”. Ніхто не проти того, що людина має право висловлювати свою думку. Але навіщо ображати публіку, що вся вона – дура й нічого не розуміє?!
Хіба, може, троє людей у залі розуміли, що це було погане виконання. Ну добре, нехай будуть навіть там якісь невдачі з боку оркестру чи диригента. Але настрій публіці псувати не можна! Тому що коли вона аплодує, значить, отримала естетичне задоволення. І хто має право сказати: не тіштеся цим, бо це погано? Я завжди закликаю до зваженості в діях і судженнях. Нам важливо, щоби громадську думку про мистецьку подію формували авторитетні діячі культури – навіть для преси”.
|
|
