Скидання карт перед виборами
ВОДА
Олесь РОМАНЧУК, Левко ДМИТРЕНКО
Львів має кілька хронічних хвороб. І, мабуть, одна з найболючіших з-поміж них – вода чи, точніше, її відсутність. Політика, який забезпечив би місто цим життєво необхідним продуктом, із повним правом можна було б назвати національним героєм місцевого масштабу. Тільки лінивий ще не обіцяв навести лад із водопостачанням. За останні чотири місяці, завдяки “водяним кризам” навколо монополіста у сфері водопостачання розгорівся справжній ажіотаж: “на-гора” почали з’являтися факти, які просто шокують пересічного львів’янина.
Мешканці Львова пам’ятають програму “Вода-1998”, що була козирною картою у публічній політиці діючого нині міського голови. Відповідно до обіцяного, ми всі давно вже мали б забути про відра, баки та холодний душ за графіком. Оскільки львів’яни навряд чи забули обіцянку, а води як не було, так і не має, карта “водопостачання” для Василя Куйбіди може стати програшною. До того ж кран, який у потрібний момент можна відкривати чи закривати, на руку не одному політику. Стратегічним об’єктом сьогодні цікавляться багато політичних середовищ.
Щодо водопостачання, то нинішній голова Львова до початку передвиборної кампанії 2002 року мав хорошу стартову позицію. Зокрема, він не підписав договір із директором “Львівводоканалу”, що мав зробити згідно з чинним законодавством. Оскільки статут дуже слабо регулює права та обов’язки керівника МКП “Львівводоканал”, його директор, Володимир Сулипа, опинився в невизначеному правовому полі. Тобто особа, яка в очах громадськості у першу чергу відповідає за стан водопостачання, фактично має номінальну владу і безпосередньо залежить від міського голови.
Володимира Сулипу можна буде “здати”, зваливши на нього всі біди. З іншого боку, отримання кредиту Світового банку та Шведського агентства з міжнародного розвитку зіграло б на руку Василеві Куйбіді.
Отже, великі надії покладалися на кредит та грант у розмірі відповідно 24 та 6 млн. доларів США. Проект модернізації водопостачання та водовідведення, на який повинні скеровуватися кошти, активно рекламувався на всіх стадіях його розробки.
Василеві Куйбіді кредит є вкрай необхідним. Це дає мешканцям надію на поліпшення ситуації, причому всі позитивні аспекти пов’язуватимуться з міським головою. Крім того, влада отримує контрольоване надходження потужних фінансових потоків, якими можна залатати багато дір. Та потенційно добрий піарівський хід “завдяки” створеній 29 березня тимчасовій депутатській комісії з нагляду за діяльністю МКП “Львівводоканал” перетворився на гру у власні ворота. Як виявили депутати, зокрема голова комісії Володимир Гірняк, після впровадження кредитної програми тарифи зростуть у кілька разів. Крім того, модернізовуватимуться транспортні системи, на частині яких не встановлено приладів обліку, а коштів на їх встановлення не передбачається. Це означає, що фактично ніхто не зможе оцінити ефективність проведених робіт – і чи проводилися вони взагалі.
У політичній площині, виявивши ряд фактів і запропонувавши рішення з урегулювання ситуації, які були прийняті міськрадою, комісія усунула міського голови з його ж поля гри. Почався перший етап протистояння середовища тимчасової комісії міському голові.
Водночас середовище СДПУ(о), яке є дуже близьким до електроенергетичної галузі Львівщини, зацікавилося розширенням своїх впливів і на “Львівводоканал”. Реально контроль за монополією в одному зі стратегічних для виборів-2002 року місті в сукупності з прибутками (МКП “Львівводоканал” – усе ж таки рентабельне підприємство) можуть стати важливими чинниками для окремих політиків у контексті формування громадської думки, а також як незаперечний аргумент у закулісних політичних “торгах”.
Керівництво “Львівобленерго” розуміло, що взяти “Львівводоканал” навіть в оренду буде не так просто, як це зробили у Стебнику. Нагадаємо, що “Львівобленерго” узяло Стебниківський водоканал в оренду на 5 років – і стане його власником у разі неповернення всіх боргів за електроенергію.
Розпочався процес переговорів з обласною та міською владою. Уже після знеструмлень з’являється заява заступника голови ОДА з питань ПЕКу п. Мельника: “На даному етапі передача всього підприємства чи його частини в оренду або концесію – це вихід із становища, що склалося” (газета “Поступ”, 29 травня). Міський голова, знаючи специфіку ставлення львів’ян до представників “Львівобленерго”, поводився обережно і не поспішав висвітлювати свою позицію. На його думку, очікували лише при розгляді даного питання на сесії. Сама ж оборудка могла бути вигідною оточенню Василя Куйбіди. Справді, у разі “здачі” “Львівводоканалу” вся відповідальність за водопостачання лягає на нового власника чи орендаря.
Версія про лобіювання інтересів енергетиків міською владою може бути підтверджена багатостороннім листуванням, що передувало початку водяної кризи. Для прикладу, у листі директора МКП “Львівводоканал” директорові департаменту міського інженерного господарства Львівського міськвиконкому від 15.05.2001 р. зазначається: “Згідно листа ВАТ “Львівобленерго” від 26.04.01р. за №10-726 з резолюціями керівництва міськвиконкому та за доручення Львівської обласної державної адміністрації від 07.05.01 за №5/20-1800/4-30 МКП “Львівводоканал” разом з ВАТ “Львівобленерго” опрацювали питання передачі майнового комплексу систем водопостачання та каналізування Сихівського житлового масиву в оренду”. Далі – за текстом: мета оренди, вартість відповідного майнового комплексу тощо...
Таким чином, позиції енергетиків перед відключенням 14-15 травня, коли практично все місто залишилося без води, були досить сильними: отримано погодження як влади міста, так і області. Залишалося зробити лише один хід – переконати львів’ян у тому, що іншого виходу немає. Маючи попередню інформацію про знеструмлення насосних станцій, виконавчі органи не повідомляють ні мешканців Львова, ні депутатів, чим свідомо або ж несвідомо схиляються на бік енергетиків. Можна б було очікувати, що, не знайшовши іншого виходу, міська рада віддасть “Водоканал”. Та широкий громадський резонанс не дав питанню пройти навіть через депутатські комісії: питання зам’яли, навіть не виносячи його на сесію міської ради.
Сьогодні навколо води і далі тривають баталії. Скидається на те, що МКП “Львівводоканал”, одне з найбільший підприємств, що належать місту, ще довго буде вершиною, за яку борються різні політичні середовища, а ми й надалі отримуватимемо воду за графіком.
|
|
