Представники ОБСЄ - не любителі шоу
СПОСТЕРІГАЧІ
Вероніка ЗАНИК
|
Минулого тижня 114-й авіаційно-винищувальний полк, розташований на території Івано-Франківська, відвідала делегація у складі представників країн-членів Організації безпеки співробітництва в Європі. Візит завершився закритим засіданням гостей із 24 країн, на ньому делегати підсумували побачене та почуте. Стан справ в авіаполку вони оцінили позитивно... загалом.
Візит до місцевих льотчиків був плановим. Річ в тому, що такі ознайомлювальні поїздки в кожну країну-члена ОБСЄ відбуваються раз на п’ять років. Як пояснив журналістам начальник центру військового співробітництва та верифікації, заступник начальника військового штабу Збройних сил України Микола Гончаренко, у 1999 році наша держава підписала так званий Віденський документ. Згідно з цією угоди, Україна має право брати участь у візитах до держав-членів ОБСЄ і повинна приймати аналогічні делегації, виявляючи транспарентність (відкритість), демонструючи об’єкти сухопутних військ та авіабази.
Цього разу закордонні військові відвідали танковий полк у Яворові та авіаполк в Івано-Франківську. Місцеві авіатори влаштували гостям широку програму. Це і детальна історична довідка підрозділу, що сягнула 40-х років “служєнія Отєчєству” і була ілюстрована слайдами із зображенням мирного неба та наших МІГів у ньому; і екскурсія у військову частину; і спілкування з кадровим складом. Мабуть, кульмінацією програми мали стати відвідини аеродрому. Авіатори ґрунтовно підготувалися до цих оглядин (навіть встановили новенькі біотуалети – об’єкти досить незвичні для нашого летовища). Після екскурсії злітними смугами, де вишикувалися літаки-винищувачі та їх збройне обладнання, почалося видовище – показові польоти.
Підполковник Е. Сотников на МІГ-29 демонстрував вищий пілотаж: віражі, “петлі”, “бочки”, “дзвони”. Винищувач пролітав над аеродромом донизу кабіною. Машина то завмирала в підхмарній висоті, то каменем падала сторчма до землі, знову набираючи висоту майже над самими головами вражених глядачів. Видовище супроводжувалося розповіддю: “Підполковник Сотников Едуард 1966 року народження, закінчив Харківське авіаучилище, одружений, має трьох дітей”... Словом, коли МІГ уже йшов на посадку, глядачі аплодували.
На зміну йому в повітря піднявся СУ-27. Пілот – підполковник Федір Тищук - у вправності, витримці та всьому іншому, чим належить володіти військовому льотчику, не поступався попередникові. До речі, оскільки СУ в полку немає, а дуже хотілося його показати делегації, то пілота з літаком запросили з Миргорода. Після авіадійства один з українських офіцерів зізнався журналістам: у деяких країнах демонструють тільки зліт і посадку, а тут – ціле шоу.
Потім були відвідини парашутно-десантної служби, класів підготовки польотів тощо. Ще на аеродромі в розмові з місцевими кореспондентами німці і австрійці, учасники делегації, зазначили, що полк виявляє цілковиту транспарентність, а візит добре організований. А все ж захоплення на обличчях представників ОБСЄ не було навіть під час показових польотів. І оцінка побаченого була позитивною з “але”.
Виявляється, якраз шоу гостей і не цікавило. Вони хотіли дізнатися про будні: скільки часу вчиться молодий пілот, скільки годин на рік льотчик літає... І тут нашим військовим довелося зізнатись, що літають вони, якщо “складеться”. Цього року “склалося” завдяки саме запланованому візиту ОБСЄ: із такої нагоди підкинули пальне, навіть пощастило пострибати з парашутом. Аналогічною є ситуація з фінансуванням загалом. Сумнівно, що військова частина була б відремонтована так ґрунтовно, коли б не все та ж знаменна подія в житті полку. І навіть якщо іноземці не довідалися, скільки годин на добу і в якому ритмі робився цей ремонт, вони не могли не відчути... запаху свіжої фарби. Так, для гостей все було влаштовано якнайкраще, як це прийнято в нас з часів СРСР.
Але якраз це комісію і не влаштувало. З’ясувалося, їх цікавив дійсний стан справ, а не те, яким його хотіли показати. І, здається, вони його побачили, попри добре влаштоване шоу.
|
|
