Відверто про британську контррозвідку
СПЕЦСЛУЖБИ
Василь ГРІМ
Колишня керівник британської контррозвідки МІ-5 Стелла Ремінґтон вирішила розповісти світові про свої героїчні роки. Нинішнє керівництво спецслужб намагалося перешкодити публікації її спогадів, бо й дурному зрозуміло, що якою б нейтральною не була ця писанина, вона все ж дозволить мудрим головам із країн-опонентів проаналізувати всі викладені факти й отримати корисну інформацію про те, які методи використовують вірні слуги Її Величності в боротьбі зі шпигунами.
Оце буде британській владі наука, як допускати до таких надважливих і надтаємних посад жінок. Не в стані вони довго втриматися й не пробазікати все, що зберігалось під грифом “Цілком таємно”. Стеллу Ремінґтон не зупинить навіть закон про державну таємницю, який приписує працівникам розвідки та контррозвідки забирати зі собою в домовину все, що довідався під час роботи.
Хто володіє англійською мовою й має доступ до Інтернету, зможе вже цього тижня прочитати перші розділи спогадів екс-керівника МІ-5 на шпальтах газети The Guardian. Звичайно, служба в МІ-5 не така романтична, як у розвідці МІ-6, котру на весь світ прославив чарівний “агент 007”, тобто Бонд чи точніше Джеймс Бонд. Але, напевно, і про контррозвідку можна розповісти багато цікавого.
Наприклад, про таємні операції антитерористичних бригад SAS. Проте, на жаль, саме цю інформацію пані Ремінґтон довелося вилучити зі своїх мемуарів, як і багато інших пікантних деталей, — така була угода з нинішньою владою Великобританії. Адже спершу нинішні можновладці навіть і слухати не хотіли про публікацію, лише згодом, після довгих переговорів, зважилися на угоду: видавати спогади дозволено, але з “певними змінами”. Тож з усіх історій про SAS залишилося лише скупе повідомлення, що ця служба інколи виявляла “надмірне старання”, а кожен хай вже собі здогадується самостійно, що б це мало означати на практиці.
Та й загалом книжка мемуарів Стелли Ремінґтон ґрунтуватиметься здебільшого на її особистих враженнях від пережитого під час служби. Надто нудне, напевно, тепер життя в 65-річної бабусі після такої бурхливої трудової діяльності. Тож вона домоглася, аби стати першою екс-керівником МІ-5, якій дозволили поділитися своїми спогадами з усім світом.
|
|
