Британці перші почнуть торгувати повітрям
СО2
Віра КОНЮШИНКА
Британія стала першою країною світу, яка у справі торгівлі повітрям перейшла від слів до діла.
Уряд цієї країни представив схему торгівлі квотами на викиди вуглекислого газу і заявив про свою готовність виділити на її реалізацію 300 млн. доларів.
Це перша у світі робоча схема торгівлі викидами парникових газів, і, на думку Майкла Мічера, британського міністра з охорони навколишнього середовища, вона створить величезні переваги для економіки Британії. Програма має вступити в дію у квітні 2002 року. Ця схема наразі внутрішня, оскільки через непорозуміння з ратифікацією Кіотського протоколу міжнародна торгівля викидами парникових газів може початися ще не скоро.
Компаніям надається право самим вирішувати, чи брати участь у роботі за цією схемою, чи ні. Проте починаючи з 2003-2004 років британський уряд планує протягом п’яти років виплачувати субсидії тим, хто братиме участь у проекті.
Перед компаніями, що візьмуть участь у роботі цієї схеми, стоятиме завдання скоротити обсяги викидів парникових газів у визначеному обсязі. У 2002 році пропонується провести конкурс, під час якого питання про надання компаніям субсидій вирішуватиметься залежно від того, на скільки вони обіцяють скоротити обсяги викидів парникових газів. До тих, хто не зуміє знизити обсяги викидів на вказаний обсяг, будуть застосовані штрафні санкції: їм доведеться повернути субсидії, причому з відсотками, після чого надані їм квоти будуть зменшені.
Використання запропонованої схеми на 10% забезпечить Британії виконання її міжнародних зобов’язань за Кіотським протоколом і дозволить протягом дев’яти років скоротити обсяги викиду парникових газів на 23%. На думку уряду, використання цієї схеми дозволить до 2010 року скоротити атмосферні викиди вуглецю щонайменше на 2 мільйони тонн.
Імовірно, британська схема торгівлі квотами згодом інтегрується у схему Євросоюзу, і, як планується, буде апробована у 2005 році, ставши частиною єдиної міжнародної схеми з торгівлі квотами на викиди парникових газів. “За нашими розрахунками, міжнародна схема вступить у дію після 2008 року, – сказав М. Мічер. – Якщо на той час у нас уже ефективно функціонуватиме своя схема, вона може слугувати зразком для інших розвинутих країн”.
Міжнародна торгівля квотами на викиди парникових газів приблизно вдвічі зменшить обсяг витрат на здійснення рішень Кіотського протоколу. За розрахунками експертів ООН з Міжурядової ради зі змін клімату, до 2010 року країнам, які ратифікували протокол, доведеться витрачати на боротьбу з глобальним потеплінням усього до 0,1 – 1,1% ВВП.
Крім скорочення витрат на реалізацію рішень протоколу, торгівля квотами відкриє широкі можливості у сфері підприємництва. Такий підхід створює умови, за яких компанії будуть справді зацікавлені в зниженні кількості викидів до рівня нижчого від встановленої межі. З розвитком ринку квот на викиди парникових газів будуть розвиватися нові напрямки у страхуванні та юридичній практиці.
З’являться біржі, що спеціалізуються на торгівлі квотами, на кшталт заснованої торік електронної біржі CO2e.com.
Тепер британські компанії зможуть діяти за одним із трьох сценаріїв:
— скорочувати обсяги викидів на своєму виробництві й довести їх до заданих значень;
— скорочувати обсяги викидів до значень, менших, ніж задані, а невикористані квоти або продавати, або накопичувати;
— залишити викиди на рівні, що перевищують задані значення, і купувати квоти на викид СО2, не використані іншими компаніями.
Навіщо купувати повітря? Відповідно до умов Кіотського протоколу, прийнятого у 1997 році, промислово розвинуті країни повинні скоротити обсяги викидів так званих парникових газів (вуглекислий газ, метан та інші) на 5,2% порівняно з рівнем 1990 року. Скорочення має бути проведене в період з 2008 до 2012 року.
Ті країни, які “не добирають” до встановлених рівнів викидів, отримають право продавати невикористані квоти. Таким чином, деякі країни фактично зможуть не скорочувати обсяги викидів, а купити собі право на викиди. Світовий ринок торгівлі дозволами на додаткові викиди оцінюється в 10 млрд. доларів. Однак проблема у тому, що США відмовилися брати участь у Кіотському протоколі, через що перспективи такого ринку поки що розмиті. Звідси й прагнення Британії створити внутрішній ринок, який міг би стати зразком для міжнародного.
|
|
