Криза не сформованого ще уряду
НОРВЕГІЯ
Євген ГУЛЕВИЧ
У понеділок у Норвегії відбудуться парламентські вибори. Найвірогідніша ситуація в майбутньому стортингу – криза більшості, вперше за десятиліття.
Попередні соціологічні дослідження вказували на те, що після дуже інтенсивної передвиборної кампанії кожен четвертий виборець і досі не знає, за яку партію голосувати. І причину цього спеціалісти вбачають у повсюдному відчутті скупості політиків.
Норвегія входить у трійку країн із найвищим рівнем життя у світі. Водночас соціальні проблеми вкрили ледь не всю її виразками: про це свідчать розвалені будинки шкіл, недоінвестовані лікарні, де пацієнти можуть місяцями чекати на обстеження та операції. Вважається, що Норвегія має найнижчий рівень соціального захисту в Скандинавії, і це при тому, що державну скарбницю розпирає від грошей, бюджетний надлишок дорівнює 230 мільярдам крон (26 млрд. дол.), а надходження від експлуатації нафтових родовищ у Північному морі, які свого часу призначалися саме на впорядкування соціальних проблем, становлять один мільярд крон на день.
Поза загальним розчаруванням у політиках, норвежців знеохотила насамперед урядова Партія праці. Найбільше норвезьке щоденне видання Aftenposten відверто каже, що понеділкове голосування має всі шанси перетворитися на акт загального протесту. Норвезькі партії, скоріше за все, цього разу скористали з методу непротивлення, ніж заохочення: вони викинули зі своїх кампаній майже геть усе, що мало б не сподобатися виборцям. Зовсім не йшлося, скажімо, про так і не сприйнятий простим людом вступ до ЄС та про європейські проблеми. Цього разу мовчала щодо питання еміграції й популістська Партія розвитку, яка весь час мала його своїм “коником”. Вона також перестала бути речником голосів протесту. Цю роль тепер опановують консерватори, які, за умови поразки Партії праці, мають шанс бачити свого лідера Яна Петерсена одним із трьох прохідних кандидатів на прем’єри. Прогнозують, що Партія праці отримає лише 22 % голосів (у 1997 – 35 %). Стільки ж здобудуть консерватори (які раніше мали 14,5 %).
Відтак у Норвегії чекають на кризу майбутнього уряду. Важливу роль у стортингу можуть відіграти дві невеликі партії. Так, Партія центру не підтримає жодного уряду за участю консерваторів, яким, навіть якщо вони об’єднаються з лібералами та Християнською народною партією (це найвірогідніша урядова коаліція), може просто забракнути мандатів для створення уряду. А долю уряду від Партії праці, схоже, вирішуватиме невелика локальна протестантська Партія узбережжя з північно-західних територій країни, яка на попередніх виборах мала лише один мандат.
|
|
