Ви як протестуєте?
ЗАПИТАННЯ ДНЯ
Ольга ОГРИЗЛО
директор “Української книгарні”
Я можу словами виявляти своє обурення. Або вживати якихось кардинальніших заходів, як оце було, коли справа стосувалася нашої книгарні. Я тоді писала різні заяви, обстоювала свою правоту у суперечках. Тобто все відбувалося у цивілізованій формі. І я не схвалюю таких форм протесту, до яких вдалися ті хлопці. Хоча, мабуть, у нашій державі вже ніхто не зважає ні на які форми протесту.
Ігор КАЛИНЕЦЬ
поет, громадський діяч
Я вже давно, на жаль, не протестую. Я не маю ідей для протесту. Хоча, на мою думку, добре ті хлопці зробили, що привернули таким чином до себе увагу. Я, можливо, не різав би себе, але прикувати себе ланцюгом до пам’ятника Шевченку на день Львова – міг би. Бо це несправедливо, що хлопців стільки часу тримають у в’язниці. Я навіть не хотів святкувати День Незалежності – із солідарності з ними.
Геннадій БАРДОВСЬКИЙ
директор центру творчості для дітей та юнацтва “Галичина”
Я дуже спокійна людина. І вважаю, що життя від того не зміниться, якщо хтось собі завдав фізичної шкоди. Я більше схильний до аналізу. І якщо хочу досягти певного результату, то спочатку обдумаю свої дії та слова – і те, до чого вони призведуть. Я мушу наперед знати, чи зможуть мої голосні слова змінити ситуацію або бодай щось у цьому світі.
Олесь ДОНІЙ
член громадського комітету опору “За правду”
Я готовий до будь-якої форми протесту – залежно від справи, проти якої вирішую протестувати чи воювати. У кінці 80-х ми вибирали ненасильницькі форми протесту – страйки, мітинги, голодування. Очевидно, що зараз більш-менш гуманістичний час – і саме за ненасильницькими акціями перспектива. Але я особисто готовий до будь-якої форми протесту. Якщо на мене чи на мою родину хтось “наїде”, то я не буду сидіти склавши руки, і другу щоку підставляти я не збираюся. І не суттєво, як саме це я буду роботи: головне, що в мене є готовність до будь-якої форми протесту, якщо це потрібно. Зрозуміло, що існує якийсь абсолютний край, коли людина готова на будь-що.
Беатріче Бєлявців
консул Литовського консульства у Львові
Важко відповісти на це запитання. Якщо це можливо, мій протест проти чогось виявляється у тому, що я висловлюю свою думку. А якщо це неможливо, то я на знак протесту взагалі намагаюся не спілкуватися. Протестувати ж якось кардинально, наприклад, оголосивши голодування, не маю і на думці.
Рустам Курбанов
головний редактор і співзасновник газети “Суботня пошта”:
Як фізична особа я це завжди роблю у рамках закону. Я не прибічник того, щоби протестувати пасивно. Наприклад, голодування – на мою думку, пасивний спосіб протесту, воно призводить тільки до втрати свого здоров’я і нищення свого організму. Думаю, що діяти треба значно активніше, і для цього є достатньо способів: якщо людина вважає, що її незаконно затримали або щось незаконно проти неї вчиняють, вона, для прикладу, може не давати, згідно зі 63 статтею Конституції, свідчень проти себе, своїх близьких, родини. Якщо йдеться про те, що порушуються мої громадянські права – в такому разі я взагалі не вважаю себе зобов’язаним дотримуватися правил гри, насаджуваних владою. Якщо йдеться про те, що мене як фізичну особу чи як підприємця ставлять у дуже незручну позицію, я наймаю адвокатів і подаю до суду, оскільки я не прибічник того, щоби давати владі постійну індульгенцію, що нібито все, що вона робить, вона робить в інтересах громадян. Держава повинна рахуватися з тим, що достойним є кожен її громадянин, а не якийсь абстрактний загал. І коли цього окремого громадянина починають несправедливо утискати, він має повне право на те, щоби протестувати – і протестувати активно. Не обов’язково це має бути пролиття власної крові. Я радше прибічник того, щоби проливати чужу кров, якщо вважаю, що правий я, а ці люди – ні. Звісно, робити це можна в метафоричному сенсі.
Леся АНТОНОВИЧ
директор КМЦ “Дзиґа”
Враховуючи те, що “Дзиґа” – мистецьке об’єднання, ми, очевидно, на знак протесту могли би мистецьку акцію зробити – концерт організувати, збір підписів. Узагалі, то трохи тяжке запитання. Коротко кажучи, свій протест ми стараємося виявити мистецькими засобами. От так.
Іванка ПОПОВИЧ
|
|
