Доброзичливе ставлення - основа навчального процесу
ДОСВІД
Зоряна ОНИШКЕВИЧ
|
на світлині: Ким вони стануть після 12-ти років шкільної науки?..
Світлина УНІАН
Багато проблем у нашому суспільстві виникає через те, що не є досконалою освіта. Учнів привчають “зубрити”, слухати з відкритим ротом учителя та вірити всьому, що він розповідає. Але через незрозумілі причини дітей у школах зовсім не вчать думати, аналізувати, самостійно приймати рішення та відповідати за них. Міф про нашу освіту якось прижився в головах пострадянської людини, мовляв, наші діти, на відміну від американських, отримують набагато більше знань, викладання в школах є ґрунтовним і всеохоплюючим. Але міф на те й є міфом, за допомогою якого завуальовується дійсність. А вона, на жаль, є прикрою. Що б не говорили, але юні янкі, виходячи зі стін школи, у силі дати собі раду. А от більшість наших випускників із приходом літа розгублено зазирають в очі своїх батьків, прислухаються до їх аргументів, пов’язаних із матеріальними спроможностями гаманців.
Останній навчальний рік пройшов під егідою реформування освіти. Наскільки прижилися нововведення в наших школах; як вони вплинули на учнів; які проблеми виникли протягом року – усе це намагалася дізнатися кореспондент “Поступу”. Для цього й відвідала спеціалізовану середню школу № 11, яка є базовою для інституту післядипломної освіти. Власне тут у Львові випробовуються й реалізовуються усі передові освітянські технології.
Таким чином виникає двосторонній зв’язок. Педагогічному колективу, до певної міри, зручно: швидше за інших отримують найсучаснішу літературу, можуть поспілкуватися з найкращими педагогами області. Натомість школа демонструє свої досягнення вчителям з інших шкіл області.
Аби відповідати новим запитам суспільства, у школі, звичайно, викладають з 1-го класу одну з іноземних мов, з 5-го учні починають студіювати й другу. У молодшій і старшій школах діти із задоволенням вивчають мови (але не кожен школяр пов’язує своє майбутнє із поглибленим вивченням англійської, німецької тощо). У старших класах відводиться дуже багато часу задля досконалого оволодіння мовами. І тут виникають деякі проблеми: діти, котрі не мріють про вступ на іноземну філологію, надто багато часу затрачають у школі на ці уроки. Тут вирішили цей процес дещо змінити, тобто до 8-го класу діти вчаться за програмою спеціалізованої школи з поглибленим вивченням мов, а опісля кожен учень має можливість обрати собі профіль до вподоби. “Усе знати дуже добре жодна людина не може, — з розумінням ставиться до учнів директор школи Ореста Савчак.
— За час навчання в середній школі в дітей з’являються чітко виражені інтереси, вони вимальовують своє майбутнє, відповідно, обирають певні напрямки. Зараз у Міністерстві освіти та науки профілювання визнано пріоритетом”.
Старшокласники вибирають поміж природничими та гуманітарними науками. Причому у школі відмовилися від попередніх перерозподілів класів. Колись, якщо дитина мала добре розвинену логіку, її скеровували в математичний клас. Хто ж не вмів розв’язувати задач, вважався гуманітарієм. Згодом з’ясовувалося, що вони не математики й не гуманітарії. Також при розподілі класів завжди виникали проблеми серед дітей, ламався усталений колектив. Тому запровадили новий підхід: після консультацій із психологом учні обирають профіль; розклад занять планується так, що профільні уроки проходять на початку навчального дня. На них діти сходяться з різних класів, потім повертаються у свій колектив на решту занять. Таким чином, не ламаючи злагоджених стосунків, що складаються у класах, діти можуть і розширювати коло спілкування. Наразі аналогів такого підходу нема в інших середніх школах.
У початковій школі велике значення надається особистісно орієнтованому навчанню. “Це ідеологія нашої школи, — розповідає Ореста Савчак. — Ми прагнемо змінити систему спілкування між учнями та вчителями, а також у самому педагогічному колективі. Практикуємо під час навчання демократизацію стосунків. Дітям дається можливість висловлюватися, вони мають право вибору. Але це зовсім не означає, що вони роблять те, що хочуть. Проблемою попередньої системи навчання була зашореність. Давалося багато знань, але учнів не вчили приймати рішення”.
В умовах загальноосвітньої школи, не маючи спеціальних приміщень, додаткового фінансування, тут усе-таки намагаються навчити дітей мислити по-сучасному. Якщо застосовувати нові технології, нові форми спілкування, нову систему управління, залучати батьків до навчального процесу, то можна досягти вищих результатів. У цьому суть базової школи — без додаткових пільг провести дійсні реформи (а не паперові) в освіті. “Такими, як ми, здатна бути будь-яка школа, — вважає Ореста Савчак. — Сюди можуть приходити інші педагоги, дивитися й упроваджувати в себе найкраще”.
У школі при запровадженні нововведень не було жодної “ломки”, мінялися тільки атмосфера, технології навчання. До прикладу, робота в групах, коли клас ділиться на частини, яким дають диференційовані завдання. Ці роботи учні виконують разом, але працювати при цьому повинен кожен. Таким чином виховується й суспільна активність, уміння відповідати за спільно виконану роботу. В 11-й школі практично відсутня всім добре знайома проблема списування. Діти поступово звикли, що кожен відповідає за себе. Їх дужче почав цікавити процес отримання знань, а не оцінка. Дуже важливим і нелегким завданням було, за словами педагогів, змінити стереотипи батьків.
В основі навчання — доброзичливе ставлення, без зайвого вихваляння когось. У програми уроків, замість понять “добре” чи “погано” виконане завдання, вносяться “плюси” та “дельти”, тобто, що треба покращити. І при цьому головне, щоби вчитель пояснив делікатно, не позбавивши наснаги до навчання. Тому оцінюються досягнення, поступ уперед кожного учня: і сильного, і слабкого.
|
|
