Інтегруймося на Захід, панове українці!
ВТО
Богдан ВИВІРКА
Президент України Леонід Кучма зобов’язав Кабмін перейти від декларацій до реальних кроків на шляху європейської інтеграції України. Одне з нинішніх головних “інтеграційних” завдань уряду – якнайшвидше забезпечити вступ України у ВТО.
Президент Кучма доручив Кабінету Міністрів цього року вжити заходів, необхідних для того, щоби країна могла вступити у Всесвітню торгівельну організацію коли не до кінця цього року, як сподівалися раніше, то принаймні у 2002 році. Відповідно до підписаного указу, вступ України у ВТО в 2002 році визначений як “пріоритетний напрямок” діяльності уряду.
До жовтня 2002 року уряд повинен завершити двосторонні переговори з робочою групою організації про вступ у ВТО і про доступ українських товарів на ринки країн-учасниць. Кабміну доручено забезпечити комплексне реформування зовнішньоторговельного режиму й адаптацію українського законодавства до вимог ВТО.
Тим часом в українському суспільстві досі триває обговорення доцільності членства України у ВТО. На думку офіційного Києва, рух України у ВТО є незворотнім. Одним із найважливіших результатів вступу України у ВТО стане впевненість іноземних інвесторів у тому, що ця система функціонує за визначеними правилами, що вона прозора. Природно, за це треба платити, вносячи відповідні зміни в законодавчу і регулюючу системи, що визначають діяльність економіки.
Так, членство України у ВТО дозволить розширити географію українського експорту і створить більш привабливі умови для іноземних інвесторів. Членство у ВТО також може наблизити Україну до вступу в Євросоюз і створює умови для створення центральноєвропейської зони вільної торгівлі, відзначають в українському уряді.
Як відомо, минулорічне економічне зростання в Україні та збільшення ВВП значною мірою стали можливими завдяки збільшенню експорту, насамперед – продукції металургійних комбінатів. Зокрема, торік ця галузь дала Україні 27% ВВП і близько 40% експорту. Продукції було експортовано на суму 17,5 млрд. гривень. Варто додати, що “металургійні” і, меншою мірою, “хімічні” експортні надходження дозволили Нацбанку України накопичити за минулий рік рекордні валютні резерви, а уряду – погасити більшість заборгованостей із соціальних виплат.
Ще одна вагома перевага, яку надасть українським експортерам членство у ВТО – це скорочення кількості антидемпінгових позовів до України. Так, з 1996 по 2000 рік проти України було проведено 58 антидемпінгових розслідувань (третє місце у світі), з них за 46 прийнято антидемпінгові санкції. Прямі збитки від цих санкцій, за даними різних джерел, становили щонайменше 1,5 мільярда доларів (їх реальна величина може бути значно вища, оскільки розрахунок даної оцінки дуже складний). Загалом станом на 2001 рік у 23 країнах світу введені антидемпінгові заходи проти імпорту української продукції за 57 товарними позиціями, передусім металопродукції.
Протягом 2000 року і на початку 2001 року проти України були початі антидемпінгові спеціальні розслідування в США, Канаді, ЄС, Угорщини, Єгипті, Туреччини, Росії та Литві.
Звичайно, цілковите вирішення антидемпінгових проблем при вступі України у ВТО – утопія. Приклади поведінки світових лідерів (США, країн ЄС, Китаю, Росії, і низки інших країн) стосовно своїх конкурентів свідчать, що членство у ВТО – не панацея від торгових санкцій. Порятунок тут можливий лише за рахунок збільшення обсягів внутрішнього споживання.
Тим часом противники членства у ВТО зазначають, що цей крок призведе до економічного самогубства України. Свої негативні прогнози вони аргументують тим, що рівень конкурентоспроможності продукції української індустрії всередині та поза межами України різний. Значна частина українських виробників – насамперед автомобілебудівники, аграрії, роздрібні торговці – боїться, що зняття митних бар’єрів зробить їхню продукцію непотрібною. Тож вступ України до ВТО не просто вдарить по виробниках, які працюють на внутрішній ринок, а й може їх знищити.
Банкрутство чекає на деяких виробників молочної продукції, консервів. Зменшаться обсяги дотацій для сільського господарства, а відповідно підвищаться ціни на цю продукцію, яка на тлі аналогічної імпортної втратить конкурентоспроможність. Упорядкування законодавства щодо інтелектуальної власності призведе до того, що така недорозвинена галузь, як виробництво компакт-дисків, зникне взагалі.
|
|
