Уряд вдалося врятувати
Прем'єр-міністр погодився на вимоги мадярської меншини
СЛОВАЧЧИНА
Любко ПЕТРЕНКО
|
на світлині: Джуринда виявився майстром компромісів
Світлина Reuters
Словацькому прем’єрові Мікулашу Джуринді вкотре вдалося уникнути катастрофічного розвитку урядової кризи, яка виникла після суперечок із представниками мадярської меншості, що входили до правлячої коаліції. Для цього прем’єрові довелося піти на низку поступок у питаннях визначення компетенцій органів місцевого самоврядування й адміністративного поділу країни.
Партія угорської коаліції (ПУК) — головний репрезентант мадярської меншини в Словаччині — припинила співпрацю з кабінетом Мікулаша Джуринди ще в червні. Причиною стало те, що уряд під тиском двох посткомуністичних партій, які теж входять до правлячої коаліції — Партії громадського порозуміння (ПГП) і Партії демократичної лівиці (ПДЛ), подав на розгляд парламенту такий законопроект реформ у галузі місцевого самоврядування, яким повністю знехтував вимоги словацьких мадярів. Замість 12 самоврядних регіонів у проекті залишилися лише 8, тож мадярське населення виявилося б розпорошеним у різних областях. Окрім того, мадяри також заперечували проти закладеної в законопроект недосконалої системи виборів органів самоврядування та звуження їх компетенцій.
Чому так сталося? Політичні оглядачі стверджують, що ці дві ліві партії уклали таємну сепаратну угоду з опозиційним Рухом за демократичну Словаччину (РДС), який очолює одіозний екс-прем’єр Владімір Мечіяр.
Лідер ПУК Бела Буґар неодноразово погрожував вийти з коаліції, але відчуваючи відповідальність за демократичний розвиток Словаччини, погодився на вмовляння не робити поки що різких рухів. А вмовляли його неодноразово як колеги з коаліції, так і представники наукової та культурної еліт країни. 36 словацьких інтелектуалів оприлюднили навіть спеціальну відозву до мадярської меншини, у якій просили “піднятися над партійними інтересами, продовжити працю над реформами та підготовкою Словаччини до інтеграції з Європейським Союзом”. Із таким же проханням виступив і Комісар ЄС з питань розширення Ґюнтер Фергойґен. “Вихід представників мадярської меншини з коаліції призведе до послаблення прозахідного уряду Мікулаша Джуринди і загрожує поверненням до влади скомпрометованого, але досі популярного екс-прем’єра Владіміра Мечіяра”, — застерігав Фергойґен.
В основі заяви інтелектуалів і Комісара ЄС лежать небезпідставні побоювання реваншу Мечіяра. Адже наступного року в країні відбудуться парламентські вибори, а, згідно з нинішніми соціологічними дослідженнями, усі шанси перемогти на них має РДС і його союзники. Так, якщо б вибори відбувалися сьогодні, то за мечіярівський Рух віддали б свої голоси 30 % виборців, за популістську партію Роберта Фіцо — SMER — 16 %, за ультраправу Словацьку національну партію — 12 %.
Така статистика й спровокувала вже згадані посткомуністичні партії з правлячої коаліції до загравання з Мечіяром. В основу цих “забав” вони поклали антимадярські гасла, які, на їхню думку, мали б сприяти зростанню їхньої популярності серед посполитих словаків. Коментуючи, зокрема, домагання ПУК щодо реформи самоврядування, посткомуністи заявляли, що мадяри хочуть “захопити владу на півдні країни, аби потім відірвати його від Словаччини”.
Утім, кабінет Джуринди знайшов у собі мужність, аби знехтувати вимогами посткомуністів і таки затвердити пакет пропозицій угорської меншини стосовно законопроекту. Тепер ПУК має всі підстави для відновлення співпраці з урядом. Хоча невідомо, як іще повернеться справа 30 вересня, коли законопроект потрапить на розгляд у парламент.
|
|
