Членство в ЄС призведе до війни?
КІПР
Євген ГУЛЕВИЧ
Доля вступу Кіпру до Європейського Союзу може вирішитися наступного року. Саме так твердо вирішили передучора дипломати провідних держав “п’ятнадцятки”. Уже тепер, попри погрози Туреччини, що такий крок може призвести до серйозної міжнародної кризи, ЄС готовий підписати за рік договір про вступ цього острова до європейської спілки.
Але все ж таки, зважаючи на позицію Туреччини, голова грецької дипломатії Хеорхес Папандреу мусив визнати, що дипломатичні служби й військо Греції вже підготовані до можливого зростання напруження у відносинах з Анкарою. Приводом до ексцесів може стати ймовірна анексія Туреччиною північної частини Кіпру. Так само до міжнародного напруження можуть призвести маневри грецьких збройних сил в Егейському морі. У разі ескалації конфлікту Туреччина може навіть відкинути співпрацю в рамках НАТО. Крім того, грецькі дипломати не виключають можливості відвертого збройного конфлікту. Анкара вже багато місяців блокує можливість нав’язання формальної співпраці між НАТО та ЄС, побоюючись, що її роль у справах військової кооперації в Європі зійде на маргінес.
Проте ЄС налаштований рішуче і, незважаючи на турецькі погрози, вирішив якомога швидше завершити переговори з Кіпром щодо членства. Нікосії лишається ще врегулювати в себе тільки 7 з 29 розділів європейського права – і в Брюсселі чекають цього в наступному році.
Щодо членства Кіпру в ЄС уперше заговорили в 1997 році. Йшлося про те, що згоду на таке членство Кіпр може отримати, якщо навіть острів до моменту вступу залишиться роз’єднаним. Водночас і Греція тоді погодилася визнати Туреччину офіційним кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Але в січні того ж року турки-кіпріоти відмовилися від переговорів зі своїми сусідами на півдні. Тепер ЄС мусить продемонструвати тверду політику, оскільки під питанням може опинитися його авторитет.
І якщо Анкара зможе стримати процес вступу Кіпру до Європейського Союзу, це означатиме, що ЄС визнає право вето третьої держави в стратегічних для нього питаннях. А це вже прецедент – наприклад, для Росії робити подібні до турецьких погрози щодо балтійських республік.
|
|
