ЛАУРЕАТИ
Калину Вавилу нагородив Вишиванюк
Із нагоди 10-річчя Незалежності України на Івано-Франківщині, як і всюди, відбулося масове нагородження осіб, причетних до подій 1989-91 років і тих, хто зробив “значний особистий внесок у державотворчі процеси”.
Серед нагороджених є і ті, для кого події десятилітньої давності співпали з роками становлення їх особистості. Слухачі радіостанції “Західний Полюс” добре знають, бодай за голосом, “стібучого”, дотепного, близького аудиторії підлітків, неформалів, а не так званого “адмінресурсу”, Калину Вавила (у “світському” житті – Володимира Калина). Володю нагородили грамотою облради та облдержадміністрації. Мало кому відомо, що він був серед івано-франківських студентів, котрі голодували перед Верховною Радою в 1991-му. Із ним – наше бліц-інтерв’ю.
– Володю, чи не здається тобі зараз, що те голодування було марним?
– Абсолютно ні. Воно не було даремним. Звісно, якщо порівняти те, про що ми тоді мріяли, на що чекали, і те, що маємо зараз, – різниця велика. Але результат є – наша держава. Для мене особисто це був ще й перший свідомий громадянський крок. Навіть якби “совок” залишився, якби нас звідти кудись вивезли, я не шкодував би за цим вчинком. Студентська акція стала поштовхом для нової хвилі.
– Як гадаєш, твої сьогоднішні слухачі пішли б голодувати?
– Не можна всіх рівняти під одну мірку. Але я особисто знайомий з молодими людьми, яким небайдуже те, що діється в цій державі. Я знайомий з ними і через радіо.
– І ти їм симпатизуєш?
– Звичайно, так.
– Те, що ти робиш в ефірі, подобається зовсім не всім “щирим” патріотам.
– Я знаю. Але я говорю те, що формувалося в тусовках, на кухні, за якоюсь роботою. Якщо “стьоб” існує в нашому побуті, то він має право на публічність. У будь-якій нормальній країні це робиться вільно і не викликає обурення. Хоча, звичайно, треба знати міру, і я намагаюсь її не переступати.
– Тобто таким чином ти утверджуєш засади громадянського суспільства?
– Може, це надто гучно сказано, але, мабуть, так. Хоча я не задумуюся, працюючи над передачами, над високою місією, особистою популярністю. Дбаю, щоби було “по-фірмі”, якісно. Звісно, приємно, якщо це подобається.
| 
