Ми перемогли!
Українська збірна підтвердила своє бажання потрапити на Чемпіонат світу
ВЕЛИКА ГРА
Роман ДОРОШ, Віктор ГАРВОНА
|
Відбіркова зустріч Чемпіонату світу-2002. 5 група. Україна – Вірменія – 3:0
Україна: Вірт – Лужний, Несмачний, Головко, Ващук – Серебренников (Шищенко), Шевченко, Парфьонов, Зубов – Мелащенко (Воробей), Ребров
Вірменія: Березовський – Сукіасян, А. Дохоян (Арутюнян), Овсепян, Варданян – Хачатрян, Петросян, К. Дохоян, Саркісян – Шангільдян, Мовсесян
Судді: Лоїзо, Хрістодулу, Лакіс (усі – Кіпр)
Голи: 1:0, Шевченко, 12, 2:0, Воробей, 87, 3:0, Воробей, 90
Напередодні
Українці
Відразу після закінчення матчу в Мінську українська делегація вирушила до Києва, точніше, на заміську базу “Динамо” у Кончі-Заспі. До Львова команда Лобановського прибула лише 4 вересня о 12.00. У команді (порівняно з матчем із білорусами) сталася одна заміна: замість Анатолія Тимощука, який був змушений пропустити цей матч через перебір карток, до рідного міста приїхав Андрій Гусин.
Українці оселились у готелі “Дністер”. Гравці збірної уникали спілкування з журналістами, тож кореспондентові “Поступу” вдалося перекинутися кількома словами лише з Олегом Лужним, який сказав, що команда має бойовий настрій і налаштована лише на перемогу.
Перше тренування українці провели на стадіоні “Україна” о 18.00 у вівторок. Спершу грали в “квадрат”. Потім два тренери української команди – Веремеєв та Буряк – розділили дві команди.
Одна, до якої входили Шевченко, Воробей, Шищенко, Парфьонов, Мізін, Федоров, Ващук, Мелащенко, пробивала по воротах Воробйова, а друга (Лужний, Головко, Ребров, Серебрянников, Несмачний, Зубов, Гусин, Задорожний) – по воротах Вірта. Третій наш голкіпер, Рева, стояв збоку, розминаючись. Відразу стало зрозуміло, що він не потрапив навіть у заявку.
Потім команди в таких складах зіграли між собою матч упоперек поля. Загалом українці виглядали впевнено і дуже серйозно. Під час тренувань вони виявляли небагато емоцій. Але зрозуміло, що цей матч дуже важливий для української збірної. Після тренування тренерський склад залишився задоволеним як фізичним станом гравців, так і якістю футбольного поля. Як сказав пізніше Лобановський, “тепер треба лише перемогти вірменів”.
До речі, для кількох гравців, які приїхали у складі нашої збірної, цей стадіон – рідний. Гусин та Лужний свого часу грали за “Карпати”. А не так давно у Львові грав і Сергій Мізін. Зрештою, Вірт теж корінний львів’янин.
Неприємний момент – Григорій Суркіс, який разом зі своїм колегою по СДПУ (о) Віктором Медведчуком перебували на вчорашньому матчі. Ще перед грою Суркіс вирішив пообідати, і власники бару “Пивний сад”, який досі мав досить пристойну репутацію, не придумали нічого кращого, як попросити відвідувачів звільнити приміщення. Пояснення було просте і всім зрозуміле: “Зараз сюди Суркіс приїде обідати...”
Вірмени
Вірмени прилетіли першими – ще 3 вересня. Вони облюбували “Гранд Готель”. Загалом, вірменська делегація не була надто великою – молодіжна та національна збірні, тренери, функціонери Федерації футболу Вірменії та кухар. Як розповів “Поступу” у приватній розмові один із представників Федерації футболу Вірменії, вони завжди возять зі собою кухаря та продукти. Більше того, з Вірменії привезли навіть власну воду. У перший день свого перебування у Львові вірмени провели тренування на стадіоні “СКА”.
Збірна Вірменії була вражена ажіотажем навколо цього матчу. За словами гравців, вони були здивовані, що під час їхніх прогулянок центром Львова, який їм, до речі, дуже сподобався, до них постійно підходили українські вболівальники і просили автографи. Зрештою, весь тренерський склад вірменської команди на чолі з Варужаном Сукіасяном свого часу вже побував у Львові, адже колись вони виступали за “Арарат”. А от Роман Березовський – вперше у місті Лева. Він каже, що місто гарне, проте Київ йому подобається більше. Усі хвалять наше футбольне поле. Кажуть, колись газон стадіону був значно гіршим.
4 вересня вірмени у гарному настрої провели тренування вже на стадіоні “Україна”. Причому тренування вірменів та українців суттєво відрізнялися. Вірмени багато жартували і були у дуже гарному настрої. Особливий акцент у вірменській команді робився на фізичному навантаженні. Уже тоді стало відомо, що у воротах стоятиме “амністований” Роман Березовський. Варто зауважити, що свого часу цього голкіпера вигнали зі збірної, визнавши його винним у поразці в Єревані від українців. Та минув час, гнів зійшов нанівець – і головний наставник вірмен знову запросив Березовського у команду. Тепер Березовський хоче отримати реванш за поразку в Єревані.
Прикметно також, що у вірмен заведено після кожного невдалого удару по воротах перекидатися через голову – немов якесь чаклування. Вони кажуть, що допомагає.
У день матчу вірмени не проводили тренування. Вони відвідали вірменську церкву, а потім зустрілися з вірменською діаспорою. Львівські вірмени обіцяли всіма силами підтримати свою рідну команду.
Квитки
Це стало справжньою проблемою для вболівальників, які не подумали про них напередодні. Квитки зникли з відкритого продажу уже в п’ятницю вранці. Тому ті, хто не придбав їх завчасу, були змушені купувати квитки у перекупників. Ще за день до матчу перекупники пропонували місця у центральних секторах за 20 доларів. Найменша вартість квитка сягнула 30 грн. – у найменш престижних секторах. Натомість уже перед матчем вартість двох квитків у пристойному секторі зросла до 50 доларів.
МАТЧ
Стадіон “Україна” уже дуже давно не бачив такого натовпу. Вже на підходах до стадіону було зрозуміло, що зустріч викликала у вболівальників шалене зацікавлення. На багатьох під’їзних дорогах утворилися затори, тож багато вболівальників були змушені пішки добиратися ло стадіону.
Ще до початку матчу почала працювати швидка допомога. Одну жінку забрали з переломом руки, який вона, ймовірно отримала під час давки при вході на стадіон. Взагалі, варто зазначити, що міліціонери, яких на матчі було близько 4 тисяч, пропускали вболівальників лише через кілька турнікетів, що й зумовило нездоровий ажіотаж. До речі, через затримки багато людей потрапили на стадіон уже після початку гри.
Перший тайм
Вперше у відбірковому циклі у стартовому складі збірної України з’явилося відразу четверо номінальних нападаючих: Шевченко, Ребров, Мелащенко, Серебренніков. Поява останнього у стартовому складі виглядала більш ніж дивною. Забігаючи наперед, зазначимо, що перший тайм цей форвард просто провалив. І Серебренников, і Шевченко грали перший тайм у півзахисті, на вістрі атаки були лише Мелащенко та Ребров.
Зі стартовим хвилюванням краще дали собі раду вірмени. Проте їхні спроби створити щось подібне до атаки без особливих зусиль ліквідовував наш захист. За ці хвилини вірмени спромоглися лише на один кутовий. Вже до 10-ї хвилини матчу українці повністю перехопили ініціативу. На 8-й хвилині першого удару по воротах Березовського завдав Андрій Шевченко. А через кілька хвилин Андрій блискуче покарав вірменів за черговий фол. Українці довго переконували арбітра відсунути стінку подалі, але безрезультатно. Та для Шевченка це не стало перешкодою: м’яч після його гарматного удару влетів під поперечину. У Березовського не було жодних шансів, і переповнений стадіон “Україна” вибухнув емоціями. Гол!
Далі українці намагалися розвинути успіх. На 16-й хвилині Сергій Ребров отримав чудовий пас, але не зумів обробити м’яч. Наступні два моменти Сергій, м’яко кажучи, теж не використав. Вірмени ж, у свою чергу, теж огризались атаками. На 19-й хвилині Овсепян опинився біля воріт і віддав гостру прострільну передачу, яку зумів перехопити Головко. Через кілька хвилин наші захисники дозволили прийняти м’яч у штрафному майданчику Альбертові Саркісяну. Той небезпечно пробив, але – на щастя, повз ворота.
Проте завершення тайму пройшло повністю під диктовку української збірної. Мелащенко кілька разів небезпечно проривався у штрафний майданчик вірмен, але Олександра підводила неточність: дві його прострільні передачі не знаходили адресата, а удар по воротам пройшов вище. Лужний із Зубовим за доброю традицією були господарями правого флангу. Саме з нього йшла головна небезпека для воріт вірменів. Під час однієї з флангових подач чудову нагоду подвоїти рахунок втратив Андрій Шевченко. Його прицільний удар головою зумів парирувати Березовський.
Перерва
Під час перерви кореспондентові “Поступу” вдалося поспілкуватися з вірменськими журналістами, які прибули до Львова на цей матч. Вони були задоволені грою своєї команди, і це незважаючи на результат. Колеги з Вірменії зазначили, що такої добротної гри у виконанні своєї команди вони давно не бачили, і висловили впевненість у тому, що у другому таймі вірмени, образно кажучи, “ляжуть кістьми”.
Навіть у перерві на трибуни стадіону “України” і далі підходили уболівальники. Багато з них так і залишилися за межами стадіону, не діставши омріяного квитка.
Другий тайм
Другу половину зустрічі, як і першу, активніше розпочали вірмени, які серйозно почали атакувати.
Судячи з усього, українці навмисно віддали ініціативу вірменам і чекали свого шансу на контратаках. Проте деколи ставало тривожно, коли на згадку спадали попередні зустрічі збірної, де така тактика призводила лише до нічиєї. Небезпечно по воротах збірної України пробивав Петросян.
Вдалі моменти були також у Мовсесяна та Саркісяна. Проте цим ударам бракувало точності – або ж бездоганно діяв Юрій Вірт. Після проведених замін (Серебренникова нарешті замінили на Шищенка, а Мелащенка – на Воробея) українці змогли перехопити ініціативу. Саме з лівого флангу у другому таймі йшла небезпека воротам вірмен. Шищенку допомагав Шевченко, що дало змогу проводити швидкі контратаки. Треба відзначити чудову гру Сергія Шищенка, який без хвилювання увійшов у такий важливий матч. Саме він співавтором третього гола. Але про все за порядком.
Поява на полі Андрія Воробея теж стала вдалим тактичним ходом. Навіть супервдалим. Коли матч уже наближався до кінця, Воробей прийняв м’яч у штрафній вірмен, підробив його під ударну ногу і чудово пробив у верхній кут. 2:0! За хвилину Парфьонов ідеально вирізав пасом того ж Воробея, але Андрій, вийшовши віч-на-віч із Березовським, пробив повз ворота. Та це не було останньою крапкою в матчі. Прохід по флангу все того ж Шищенка, простріл – і Воробей пробив. Березовський торкнувся м’яча, той відбився від штанги і лише на частку секунди перетнув лінію воріт. До честі арбітра, він не піддався на вмовляння вірмен і зарахував взяття воріт. Жирна крапка!
Стадіон стоячи аплодував збірній України. Справді, було за що подякувати. І за видовищну гру, і за чудовий результат. Завершував дійство святковий феєрверк над стадіоном “Україна”. Але це був лише початок святкувань. Весь Львів вийшов на вулиці, радіючи з перемоги. Давно у нашому місті не було такого футбольного видовища. І дякуємо нашій збірній за те, що свято вдалося.
Уже після гри герой матчу Воробей заявив кореспондентові “Поступу”: “Я зробив те, що мав зробити. Моє завдання – забивати голи, і я довів, що не дарма вийшов на заміну”.
|
|
