шановна редакціє
Нам пропонують ковтнути цей гачок!
Останнім часом на шпальтах львівських газет з’являються публікації про сучасний стан житлово-комунального господарства міста і шляхи вирішення тих чи інших проблем.
Я як львів’янин, котрий регулярно сплачує всі рахунки, думаю, що маю право на висловлення власного погляду на ці проблеми.
На мою думку, причина цієї ситуації криється в самій системі вироблення, постачання енергоносіїв і води. Ні для кого не є секретом факт, що наша міська влада (тобто її офіційні рахунки) — бідна як церковна миша. Підкреслюю, я маю на увазі офіційні рахунки, а не ті, які дають змогу перебувати в першій сотні олігархів України. Попри це, у її підпорядкуванні перебувають такі “монстри” обласного масштабу, як “Львівводоканал” і “Теплоенерго”, які є монополістами на ринку води, опалення та теплопостачання. Стан розрахунків із цими “державами в державі” бажає бути кращим. Не останню роль у цьому зіграла абсурдна за своєю суттю система субсидій, коли ті, що платять, платять за себе і за сусіда.
Що ж робить наша держава, щоби покращити стан розрахунків? “Кидає” нас із вами, як звичайний шахрай із Краківського ринку. Спочатку “Львівводоканал” встановлює такі тарифи на воду, за якими власники лічильників на воду платять менше, ніж той, хто не має приладу обліку. Це спочатку.
Населення міста в шаленому темпі встановлює лічильники на воду. І ось тепер, коли частка людей із лічильниками значно зросла, “свідомі хлопці-українці” з “Львівводоканалу” піднімають тарифи для тих, хто має лічильники! Геніально! Браво, пане Сулипа!!!
І власники лічильників будуть платити за свою воду та за тих, хто взагалі не платить. “Корисний” досвід перейняло об’єднання “Теплоенерго”. У всьому Львові тепер встановлюють лічильники тепла на окремі будинки. Зверніть увагу, люди збирають свої гроші, купують лічильники тепла і встановлюють на трубопроводи, які їм не належать! Але “прокрутити” цю ситуацію з приладами обліку тепла не так легко — сам лічильник коштує близько 1000 доларів. Так що “Теплоенерго” мусить ще трохи зачекати. Але як тільки частка будинків із цими приладами сягне
70 - 80 %, можна сміло очікувати підвищення тарифів.
Відбувається зухвалий обман населення. І нам пропонують ковтнути цей гачок!
Зверніть увагу на ще один момент: коли, припустімо, людина хоче від’єднатися від цієї соціалістичної зрівнялівки і мати власну котельню, то повинна просити на це дозвіл знову ж таки в “Теплоенерго”!!! Уявляєте собі, скільки “коштує” такий дозвіл? При тому, що кожен є ударом сокирою по гілці, на якій сидить “панство з “Теплоенерго”!
Вони що, самогубці? І це не міняє СИСТЕМУ. У відповідь Ви почуєте: “У нас немає коштів на це! Ви уявляєте, скільки треба?” Уявляємо. Впустіть тоді на ринок тих, хто їх має!!!
І ось тут задіюється вся система аргументів, чому не можна цього робити. Мовляв, це об’єкти стратегічного значення! Розігрується патріотична карта на кшталт: “Не віддамо наші чисті джерела іноземцям, не дамо їм псувати наші ріки й озера! Ми ж такі гарні хлопці! Ми ж регулярно святимо всі насосні станції, приміщення офісів!”
Але що зміниться від приходу інвесторів? Вони вивезуть нашу хлоровану воду до себе? Зруйнують систему водогонів і станцій? Потравлять все і вся?
Чи, можливо, замінять старе допотопне обладнання, припинять хлорувати воду і забезпечать її 24-годинну подачу для “Перлини Європи”? Має право ця “перлина” вмитися тоді, коли хоче, а не з 6.00 до 9.00 та з 18.00 до 21.00?
Ніби дають нам кредит на систему водопостачання. Ну і...? Дадуть розпорядження в кожному будинку зробити видимість зварювання та заміни труб, заміни засувок тощо. ЖЕКи це зроблять, бо і вони є частиною цієї системи абсурду. А далі? Кредит треба буде віддавати нам і нашим дітям. А “головний львів’янин” підніметься до першої п’ятдесятки в списку олігархів. Він же затверджує керівників “Львівводоканалу” та “Львівтеплоенерго”! І все залишиться на своїх місцях.
Нещодавно ще одна напасть “здибала” наших “свідомих хлопців”. Цього разу зі “Львівгазу”. Хтось скуповує їхні акції! То вже, певно, “рука Москви”! Руки сіонізму вже немає: ми вже з ними дружимо, ще й так міцно, що віддаємо за безцінь (це для нас із Вами — за безцінь) фрески. А отримуємо “відмазку”, розраховану на дебілів: “Та навіщо нам ця штукатурка!”.
Нам хочуть убити в голову, що інвестиції з Заходу, — це, в принципі, погано. Я не ідеалізую західного капіталу, але ставте тоді такі вимоги, щоби нас поважали як дешеву робочу силу!!! А то “панство” уриває під себе за повною програмою, а нам каже: “Ви ж хотіли капіталізм!”
Ну, не вигідний, як не крути, цій компанії прихід інвестора! Ким вони тоді будуть? Вони ж будуть тоді ПІДКОНТРОЛЬНИМИ!!! Це ж як смерть для них! І щоби ще довше протриматися при цих годівничках, лякатимуть нас: “Ось бачите, “Львівобленерго” вже в приватних руках, і взимку ви не матимете світла. Те саме буде з водою й теплом”.
А ви поставте себе на місце “Львівобленерго”. Ви — приватна структура, вам завинили тисячі гривень і не віддають, від вас відмахуються як від мух, а коли домагаєтеся своїх грошей — ви ворог № 1!
Наприкінці одне запитання до народу: “Ви пам’ятаєте, як напередодні виборів мера, наш місцевий ТАТУСЬ обіцяв сміттєпереробний завод і покращання водопостачання?” Згадайте це, коли Вас будуть переконувати в необхідності і важливості кредиту.
Р.S. Уся система водогонів і перекачувальних станцій такого міста, як Ґданськ, належить одній французькій компанії. І живуть! І яка лялька цей Ґданськ!!!
Роман Львівський
Економія на дітях
Чи можемо ми звітувати якимись досягненнями в галузі мистецької освіти? Я не маю на увазі професійні досягнення: рівень навчально-виховної роботи в школі, підготовка випускників до вступу в професійні навчальні заклади мистецтва і культури, виступи вихованців школи на конкурсах є різного рівня. Я маю на увазі власне організацію та розвиток галузі, керівництво структурою, фінансування тощо.
За 10 років ми пережили численні перетворення та перебудови, реформи та псевдореформи, реорганізацію, оптимізацію тощо. На жаль, щоразу вони тільки погіршували ситуацію в нашій галузі. Найбільш дошкульною була так звана “оптимізація закладів культури” у 1997 році. Одночасно було значно скорочено сітку годин — кількість оплачуваних педагогічних годин у школі, зменшено контингент учнів, збільшено плату за навчання дітей у мистецьких школах.
Держава нічого не виграє від економії на дітях, на їх розвитку та вихованні. Не хочемо будувати школи— будемо зводити тюрми, не хочемо витрачати на виховання і навчання дітей — витрачатимемо на утримання злочинців у в’язниці. До речі, на навчання одного учня в мистецьких школах держава надає (доплачує) приблизно 20 грн. щомісяця, на утримання одного злочинця — 100 грн. Не хочеться вірити, що цього не знає уряд України чи національно-демократичні за своєю суттю владні структури у Львові й області.
Ярослав Карпяк, директор Львівської дитячої музичної школи №8
|
|
