Вигнанці домагаються справедливості
Німецькі біженці з Чехії та Польщі висувають свої права на колишню власність
ДИПЛОМАТІЯ
Іван ГУК
Нещодавно в Берліні пройшли урочистості з нагоди річниці створення Хартії прав вигнанців.
Присутні там німецькі біженці, котрі були змушені після ІІ світової війни покинути рідні домівки в Чехії та Польщі, вимагали компенсацій від урядів цих країн, чим нівроку стурбували Прагу та Варшаву.
Радикалізація діяльності Спілки вигнанців у Німеччині почалася з приходом 1998 року до влади Еріки Штайнбах. І цього разу її промова не розчарувала німців, котрі ще не відмовилися від реваншистських настроїв. Пані Штайнбах не лише вимагала від уряду в Берліні підтримати вигнанців, але й наполягала на міжнародному рівні посприяти у відшкодуванні моральних і юридичних кривд, заподіяних їм комуністичними урядами Польщі та Чехії. “Країни, які домагаються членства в Європейському Союзі, повинні скасувати юридичні норми, які не узгоджуються з правами людини!” — заявила вона, маючи на увазі ті акти, на основі яких після ІІ світової війни Польща та Чехія позбавили права власності і громадянства німців, котрі мешкали на землях, що відійшли до цих країн.
Реалізація цих заяв створила б вдячний ґрунт німцям, котрі колись мешкали в нині чеських Судетах чи тепер польській Сілезії, А тепер прагнуть шляхом реституції повернути майно, забране тамтешніми комуністичними владами. Варшава та Прага, стурбовані такою нерадісною перспективою, навіть через пресу встигли вже “дати відсіч реваншистським домаганням”, нагадавши Берлінові, що напередодні возз’єднання німецьких земель ФРН пообіцяла не висувати жодних територіальних претензій країнам-сусідам.
Вартим уваги в цій історії є те, що Еріку Штайнбах підтримав не хто-небудь, а сам прем’єр-міністр Баварії, лідер Християнсько-соціальної спілки Німеччини Едмунд Штойбер. Досі він не дозволяв собі якихось надто різких виступів, тим паче таких, де був би хоч натяк на якийсь реваншизм. Але цього разу пан Штойбер сміливо заявив: “Не можу собі уявити, що демократичні суспільства і держави ще й нині, на початку ХХІ століття, узаконюють і охороняють юридичні акти, що опираються на безправ’я та колективну відповідальність!” Далі баварський прем’єр розкритикував федеральний уряд за те, що надто слабко допомагає вигнанцям.
Більшість політичних аналітиків сприйняли цей виступ Штойбера як початок передвиборчої кампанії. Адже згідно з останніми соціологічними опитуваннями, саме його кандидатура на канцлера від правого блоку ХДС-ХСС має найбільшу підтримку в народі. Він значно випереджає голову християнських демократів Анґелу Меркель. Тож цю промову баварського прем’єра можна розглядати як спробу перетягнути на свій бік радикально налаштованих виборців.
|
|
