Генпрокуратура звинуватила Лазаренка
КРИМІНАЛ
Дмитро ЯЦЕНКО
Закінчення. Початок – стор. 1
Він відповів відкритим листом на заяву Генпрокурора: “Ваша заява — ця чергова груба фальсифікація”, — передала текст послання інтернет-газета Korespondent.net. Далі Лазаренко заявив, що в інтерв’ю газеті “Дзеркало тижня” Генпрокурор торкнувся його конституційного права щодо презумпції невинуватості: “Я категорично заявляю, що не маю жодного відношення до вбивства Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана. Ваша заява викликана активізацією дій моїх американських адвокатів та їх успішним просуванням на шляху закриття моєї справи в США”. У листі також наводиться обіцянка назвати прізвища людей, від яких слідчі Генпрокуратури шляхом застосування тортур і психологічного тиску нібито намагалися вибити свідоцтва проти самого Павла Лазаренка...
Таким чином Генпрокуратура вже вдруге просить у парламенту дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Павла Лазаренка. Як прокоментував “Поступу” Андрій Гусак, юрист і помічник народного депутата Тараса Стецьківа, нічого дивного тут немає, оскільки йдеться про різні звинувачення: першого разу Верховна Рада дозволила притягнути Павла Лазаренка до відповідальності за фінансові зловживання, а тепер ідеться про організацію вбивств на замовлення.
Згідно зі статтею 28 Закону “Про статус народного депутата України”, передбачено наступний порядок одержання згоди парламенту на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності: Генпрокурор до пред’явлення обвинувачення народному депутату вносить відповідне подання до парламенту, потім Верховна Рада має право розглядати його протягом місяця, причому депутат (якого Генпрокуратура планує притягнути до відповідальності) може вимагати дозволу на виступ у парламенті), а далі нарешті ухвалюється рішення: воно вважається позитивним у разі підтримки двома третинами від конституційного складу парламенту (300 голосів).
коментар
Учора спікер Іван Плющ з цього приводу висловив упевненість, що парламент знову “здасть” Лазаренка. Причина очевидна: скоро вибори, тож парламентарії намагатимуться створювати собі позитивний імідж. Питання в іншому: наскільки об’єктивними є дії Михайла Потебенька. Можливі принаймні три версії. По-перше, за чутками, нинішній Генпрокурор може потрапити у верхні місця виборчого списку Комуністичної партії, а тому його заява — це PR із метою створити імідж борця зі злочинністю. На користь цього припущення свідчить те, що Потебенько обіцяв парламенту сенсаційну новину на початок вересня, але проговорився “Дзеркалу тижня”, причому сама інформація про причетність Лазаренка до зазначених вбивств не є новою: про це повідомлялося ще у лютому цього року. По-друге, можна підтримати версію, яку висловив у своєму листі сам Павло Лазаренко: нібито Потебенько відвертає увагу від свого протистояння з президентом Національної телекомпанії Вадимом Долгановим, який почав активно критикувати Генпрокуратуру після того, як остання заявила про фінансові зловживання у міністерстві юстиції (його глава Сюзанна Станік є дружиною Долганова). По-третє, витримане в часі звинувачення може бути попередженням якомусь політикові: звучить заява оприлюднити певні факти, а в цей час конкретному політику повідомляють, що йдеться саме про нього, але він може уникнути неприємностей, — за це треба лише виконати певну вимогу. Якщо вимога виконується, у того, хто попереджував, має бути запасний варіант для звинувачення.
|
|
