Футбольна ейфорія охопила Польщу
Тетяна АРТУШЕВСЬКА, Варшава
Польща тріумфує: після 16-річної перерви поляки гратимуть на Чемпіонаті світу з футболу, який відбудеться наступного року в Японії та Південній Кореї.
У суботу на стадіоні містечка Хожув – у присутності 45 тисяч уболівальників і мільйонів глядачів перед екранами телевізорів – національна збірна Польщі з результатом 3:0 виграла у збірної Норвегії. Важливість цього матчу для поляків підкреслював також і прем’єр-міністр Польщі Єжи Бузек, який особисто перевірив готовність стадіону до гри, а також був на ній присутній. Перший гол “влетів” у ворота суперника вже перед закінченням першої частини матчу, “що підтримало команду морально і дало впевненість у тому, що далі буде легше”, – сказав на сьогоднішній годинній зустрічі у прямому ефірі Першого громадського телебачення Єжи Енгел – головний тренер польської футбольної збірної.
Другий із трьох переможних голів – на 75 хвилині матчу – традиційно забив єдиний чорношкірий гравець команди Емануель Олісадебе, який від самого початку своєї гри за польську збірну приніс їй чимало перемог.
Та після закінчення матчу ще не було впевненості у тому, що “цього разу таки вдалося”, бо ще не закінчився мінський матч між збірними України та Білорусії. На щастя, не довелося довго чекати – і вже за кілька хвилин дійшла бажана звістка: “Україна виграла!” “Отже, – кричали поляки, – ми на Чемпіонаті!!!”
Уперше за довгий час і футбольні болільники польської збірної поводили себе зразково: вони не влаштували жодної бійки. Затримано лише 9 осіб, серед яких 8 – ще до матчу, в нетверезому стані, а одного затримали за розбиту ним від щастя трамвайну шибку.
У всій Польщі до самого ранку святкували, деякі кнайпи та паби працювали всю ніч. Сьогодні відбувся великий концерт на честь переможців, були інтерв’ю в прямому ефірі практично на всіх основних телеканалах, а чотирьох гравців команди навіть гостили сьогодні “мешканці” другого видання шоу “Великого Брата”.
В одному з післяматчевих інтерв’ю капітан команди “біло-червоних” Томаш Валдох сказав: “Ми зрозуміли, що для більшості з нас – це останній шанс у житті. І так ми грали”.
|
|