Альбом графіки та спогадів
ІДЕАЛИ
Анастасія КАНАРСЬКА
Книжку “Мирон Яців. 1929-1996. Життя і творчість” його син Роман Яців мріяв видати до 70-річчя з дня народження батька і ювілейної виставки цього львівського художника. Однак лише через два роки вдалося знайти меценатів, які б посприяли у виданні книги.
Альбом-монографію про чудового митця і безмежного серця людину, яким був Мирон Яців, високо оцінили ректор Львівської Академії мистецтв академік Андрій Бокотей, доктор мистецтвознавства Володимир Овсійчук, заввідділом культури Львівської обласної ради, поет Роман Лубківський, голова клубу греко-католицької інтелігенції Іван Гречко. На їхню думку, це видання є не лише чудовим мистецтвознавським твором, але й втіленням синівської любові. Роман Яців подарував нам чудову мандрівку у життя Мирона Яціва. Часом може видатися, що автор досить сухо подає життєпис митця, але поступово ти втягуєшся в темпоритм написання і розумієш, що Роман Яців вибрав стиль викладу, який не дав би йому розчинитися в сентиментах-спогадах, а допоміг якомога глибше розкрити світ митця. Можливо, саме бажання якомога краще пізнати світ свого батька і митця, породило розділи його невеличкого за обсягом есе “Ідеали історії”, “Ідеали родини”, “Ідеал жінки”, “Романтичний ідеал”, “Національний ідеал”, “Естетичний ідеал”...
Більшу частину книги складають спогади людей, які добре знали митця. Серед них — Любомир Яців, Тетяна Комарницька, Іванко П’юлик, Ярослав Ільгурський, Зоя Лісовська-Нижанківська, Емануїл Мисько, Софія Скирта, Роман Василик, Іван Остафійчук, Дмитро Парута, Орест Голубець, Володимир Овсійчук, Дмитро Крвавич, Микола Моздир, Олег Сидор, Фаїна Петрякова. У книжці є повна бібліографія творів Мирона Яціва. А ще ілюстрації творів і теоретичні праці. Одна з них (“Естетика, культура і побут”), написана у 1989-1990 рр., як на мене, надзвичайно актуальна, бо навіть через десять років кричать до нас слова митця: “Ніхто з них і нас не хоче подумати, а що буде з нашим містом за двадцять років, якщо ми такими темпами по-варварськи будемо його руйнувати”. І вже як заповіт звучать слова митця: “Тому найвищий час усім нам спільними зусиллями почати приводити наше місто до порядку і відновлювати його європейське обличчя”.
|
|
