BRAMA
  UKRAINEWSTAND
Home - NEWS - Weather - Biz - Sports - Press - Calendar - Classifieds

  УКРАІНОВИНИ
Home - НОВИНИ - Погода - Ділове - Спорт - Прес - Календар - Оголошення




Поступ головна сторінка, Postup HOMEPAGE

| АРХІВ | INDEX 1-2 ВЕРЕСНЯ 2001 року |

Ви пам'ятаєте свій Перший дзвоник?

ПИТАННЯ ДНЯ

Іван ДРАЧ
голова Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення

Я дуже хотів до школи ще тоді, коли не можна було. У 5-6 років я постійно приходив, але мене відсилали. Тому те, як мене привели на Перший дзвоник, я вже забув, бо до того і так постійно сидів у школі. Пам’ятаю, був закоханий у першу вчительку – Фросину Феодосіївну. Це був 44-й рік, вона втратила на війні чоловіка, мала трьох дітей і була неймовірно красивою. Увесь клас був у неї закоханий. А теперішніх дітей навіть нема чого порівнювати. Ми зошити робили з коричневого мішка, а буквар роздирали на шматочки, щоби кожному дісталася бодай сторінка. Ми тоді хотіли вчитися. А тепер того маленького хлопчика чи дівчинку аж завалюють книжками та комп’ютерами.

Роман ПАК
голова ЛОО партії “Єдність”

Ех, то був далекий 1938 рік. Тоді уроки починалися з молитви. У нашому селі на Стрийщині була лише початкова школа, а в сусідньому – неповня середня. Тоді рідко приходив хтось із батьків: усі вони, хлібороби, були заклопотані. Мій старший брат тоді йшов у третій клас і взяв мене зі собою. Ми навіть в одному класі сиділи – тоді так було. Тепер, звичайно, це все дуже урочисто, навіть батьки з роботи відпрошуються, тішаться, що їхні діти йдуть до школи. А тоді про науку мало хто думав. Маєш землю – гризи її.

Лері ВІНН
естрадний співак

Дуже чітко. Я виріс за межами України: у Воронезькій області Росії є українське поселення, де розмовляють “суто українською” мовою. Це як острів, а навколо – Кацапія. Там я виріс і пішов у школу. Сценарій Першого дзвоника був традиційним. Квіти, вчителі, парти з відкидним верхом. А небажання ходити в школу до мене прийшло вже через тиждень. Це – як в анекдоті. Другого вересня приходить школяр додому і каже батькам: “Ну ви й брехуни! Що, це фуфло десять років буде тягнутися?”. Так і я подумав. Єдине, що у святі Першого дзвоника було доброго - зустріч із друзями після канікул. А потім було обучение в США. Але це вже інша історія

Олександр ДРУГОВ
начальник обласного управління Пенсійного фонду України

Це було давно, десь 55-й рік, у місті Долина Івано-Франківської області. Пам’ятаю свою першу вчительку – Тетяну Андріївну. Вона нас до 4-го класу вела. Тоді була просто чудова погода, квіти. Нас було не більш ніж 14 дітей – маленький клас. Я дуже хотів іти до школи – і пішов у 6 років. Перший дзвоник – це дуже урочистий день. Думаю, він не відрізняється в часі. І вже стало доброю традицією, що це є свято і для дітей, і для батьків.

Володимир КРАВЧЕНКО
директор СШ № 45 із поглибленим вивченням англійської мови

Це було 1950-го в далекому Таджикистані. Там знаходилися уранові рудники, до яких звозили на розробки майже всіх військовополонених. І була там школа, у якій училися діти багатьох національностей: українці, росіяни, узбеки, татари. Було надзвичайно весело і водночас сумно. Підручників ми не мали, писали на старих газетах. Але були чудові вчителі – теж репресовані. Ніколи цього не забуду. А теперішні першокласники – абсолютно інші діти, і вони будуть визначати Україну ХХІ століття. Вони розвинені, розкуті і щасливі, бо народилися вже в суверенній країні. На них чекає велике майбутнє.

Андрій НАВИТКА
директор ТзОВ “Маркет-Львів”

Так, звичайно. І було це так само, як і з моєю дитиною. Якраз сьогодні вона йде в перший клас. І думаю, перше вересня не буде гіршим. Усе одно це свято, насамперед – для батьків. Я думаю, що всі діти хочуть іти до школи. Не буває по-іншому. Це ж щось нове та цікаве, а діти завжди тягнуться до нового. Мабуть, це і є потяг до знань.

Володимир ЧЕМЕРИС
співкоординатор комітету “Україна без Кучми”

Настільки невиразно, що важко щось сказати. Це було 1969 року. Мати мені розповідала, що я страшенно не хотів іти до школи. Знаєте, перед першим вересня у мене є ностальгія, пов’язана більше не зі школою, а зі студентством. Пам’ятаю, цього дня я завжди з трепетом ішов на факультет, бо аж три місяці не бачився із друзями. Хотілось би повернутися в ті часи, бо студентство – це найкраще, що є в людини. А для дитини це дуже індивідуально. Усе-таки 6 років було одне життя, і раптом воно кардинально змінюється...

Микола УРБАНОВИЧ
в.о. головного державного санітарного лікаря області

Пам’ятаю, як сьогодні. Було дуже урочисто та гарно. Це було в Косівському районі. Моя перша вчителька – Марія Миколаївна. Я з нею дотепер підтримую стосунки. Тоді я не плакав, але мама вела за руку – це точно. Далі – лінійка, десятикласник із дзвоником обходив ці шеренги. Пам’ятаю директора. Я любив школу, добре вчився. А те, що нам дала вчителька в перших трьох класах, залишилося на ціле життя. Cвою дочку я водив до школи вже у Львові. Теж було гарно, але зовсім по-іншому: не таке ставлення, обстановка. А як тепер – не знаю, бо внуків іще нема.

Левко ДУРКО
співак

Це було надзвичайно велике свято. Мене дали у відбірковий клас учительки з польською методою виховання. Вона полягала в тому, що лінієчкою били по руках і потилиці. А батьки сказали, що мені не зашкодить дістати зайвий раз, а то я був дуже верткий. І мушу сказати, я багато чого доброго набув завдяки тим штурханам. А тепер діти мають усе, за них думають батьки. Зате в них набагато ширший світогляд. А ми були винахідливішими, бо всі хотіли мати гарнішу ручку, зошит, одяг. Ми були більш інфантильними. У нас не крали дитинство.

Юрій КАРМАЗІН
голова парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю

Я в школу пішов у Звенигородці на Черкащині. Дуже чітко все пам’ятаю, хоч це було 1964 року. Моя покійна мама була вчителькою фізики і математики у старших класах. Вона мені цілу ніч перед Першим дзвоником перешивала форму. Я був дуже худенький, і треба було її підігнати, попришивати білі комірці. І дивлячись тепер на дітлахів, я згадую, як мене вели. Я хотів до школи, знав напам’ять багато віршиків, добре читав. Тепер мені трохи шкода дітей. Їх будуть мордувати, бо 12 років навчання – це забагато для людини. Зараз моїй маленькій – три рочки, і незабаром це питання стосуватиметься і мене.

Питався Остап ДРОЗДОВ

POSTUP - ПОСТУП
№133 (791),
1-2 ВЕРЕСНЯ 2001 року

ПЕРША СТОРІНКА
·Цитата Поступу
·Чи можна 1 вересня вважати Днем знань?
·65 стоматологів опинилися на вулиці
·У НОМЕРІ
·Поліція допитує Миколу Солтиса

ПОГЛЯД
·Ви пам'ятаєте свій Перший дзвоник?
·Я - ЙОЙЛИК

ПОСТУП У ЛЬВОВІ
·Акт протесту проти міськради
·Підприємці святкують
·ХРОНІКА
·65 стоматологів опинилися на вулиці
·Молодь за Європу
·ВІТАННЯ

ПОСТУП З КРАЮ
·КРАЄВИД
·Таємні одкровення Ющенка
·Журналістом в Україні бути небезпечно
·Таїландсько-український героїн

ПОСТУП У СВІТ
·Алярм в американських амбасадах
·Медичні експерименти над дітьми
·Алжирські ветерани звинувачують Францію
·Народний фронт готується до помсти
·СВІТООГЛЯД

МЕДИЧНИЙ ПОСТУП
·Як правильно носити важкі сумки?
·Куріння "відгризає" ноги
·Тест на вагітність може й не спрацювати

ПОСТУП НАУКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
·Чи було життя на Марсі
·50 тисяч комп'ютерів в одному
·Голографія - це також і захист

КНИЖКОВИЙ ПОСТУП
·Коли вийде повне зібрання творів Івана Франка?
·Імітація детектива, або елітарії також плачуть
·Форум видавців увосьме
·Альбом графіки та спогадів

ТЕМА ПОСТУПУ
·Слідами динозаврів
·Мури підтримує "Світло культури"

АРТ-ПОСТУП
·nаша аfіша
·Патик без фанатизму
·Зірки, дірки і бублики
·Обереги України примандрували у Львів

СПОРТ-ПОСТУП
·Тренери проти "Золотого голу"
·Чемпіонат світу ФІДЕ пройде в Москві
·Момент істини для української збірної
·Перший матч українці програли
·СПОРТ-БЛІЦ
·Чемпіон - відомий, перегони - тривають

ПОСТ-FACTUM
·КАЛЕНДАР
·світлина тижня