Кавові парадокси
ТЕНДЕНЦІЇ
Фабіян ПУХ
За останні п’ять років закупівельні ціни на каву у світі впали на 60% – до найнижчого рівня за останні 30 років. Експерти вважають, що врятувати кавовий ринок від кризи може лише популяризація цього напою на величезному пост-радянському просторі.
Парадоксально, що, незважаючи на постійне зростання популярності кави у світі, переробні підприємства отримують усе більше прибутків, а мільйони фермерських господарств, які займаються вирощуванням кави, банкрутують через те, що світовий ринок кавових зерен перенасичений. За даними Міжнародної організації кави (ICO), торік світове виробництво кави перевищило 68 млн. тонн за рік, а споживання становило лише 67 млн. тонн. Прогнозують, що в наступні роки світове виробництво кави зростатиме у рік на 2,5%, а споживання – лише на 1,6%.
Як вважають експерти, винні у кризовій ситуації на ринку кави деякі азіатські країни, зокрема В’єтнам, Індонезія та Індія, які значно збільшили виробництво та експорт кави, що призвело до підвищення активності у традиційних кавових центрах Африки і Південної Америки. Найбільше підірвав стабільність ринку В’єтнам, який утричі збільшив експорт кави сорту “робуста” й за 10 років зміг наблизитися до трійки головних її експортерів. У результаті ціна на зерна “робусти”, що використовується для розчинної кави й кави змішаних сортів, впала на найнижчий рівень за останні 30 років.
Щоб підвищити кавові ціни, країни-виробники кави (АСРС) почали активно переймати досвід нафтового картелю ОПЕК і скорочують виробництво зерен. Однак така тактика вже не спрацьовує. За пропозицією АСРС, фермери мали притримати 20% експорту, що сприяло б підвищенню ціни. Однак не всі країни пішли на це. У результаті було притримано лише 70% необхідного обсягу, повідомив Сержіо Амараль, голова АСРС. А ціни залишилися, як і раніше, на низькому рівні. Але експерти сумніваються, що цим можна виправити ситуацію. Селін Шарверіат, радник британської добродійної компанії Oxfam, вважає, що, крім програми з притримування експорту, виробники кави повинні знищити 15 мільйонів мішків низькосортної кави і заплатити компенсацію фермерам. Вона зазначає, що це може бути здійснене через додатковий податок для провідних виробників кави, таких як Nestle та Kraft. Деякі сорти кави зараз продаються дешевше – по 50 центів за фунт. Oxfam закликала встановити ціни на каву не нижче 1 долара за фунт.
Багато фермерів, які займаються вирощуванням кави, – люди небагаті. У разі продовження падіння цін їм світять злидні. Це також завдасть шкоди країнам, де вони мешкають, економіка яких залежна від виробництва кави. Щоб якось заробити на життя, деякі фермери, особливо в Південній Америці, можуть зайнятися вирощуванням чаю або ж опію, попит на які та прибутки від яких стабільно є високими.
Незважаючи на те, що ціни на кавові зерна у світі так впали, це майже не позначилося на цінах на каву в українських магазинах та кав’ярнях. Експерти пояснюють це тим, що в нас, як і у світі загалом, збільшується кількість гурманів, які вибирають дорожчі та якісніші сорти кави, ціна на які постійно зростає. Як розповів нам власник львівської кав’ярні “Світ кави” Маркіян Бедрій, відвідувачі його закладу протягом місяця споживають до 500 кг кави. А це, як правило, сорти кави найвищої якості, які й коштують відповідно (20-30 дол. за 1 кг). При цьому аналогічні сорти кави, наприклад, у Польщі або у Німеччині можуть коштувати навіть удвічі дорожче.
Світова практика також свідчить про постійний попит на ексклюзивні марки кави та збільшення кількості спеціалізованих кавових магазинів. Компанія Starbucks – лідер ринку і власник понад 4 тисяч магазинів у цілому світі – збільшила обсяги своїх продажів у другому кварталі 2001 року на 38% до рівня 32 млн. дол, порівняно з аналогічним періодом 2000 року. Як зазначають експерти, кавові магазини зробили каву модним атрибутом у багатих країнах, і саме вони мають необхідний потенціал для її подальшого поширення, що вкрай необхідно експортерам.
|
|
