Премій до ювілею не було
Обласна влада не хотіла бачити серед лауреатів Георгія Ґонґадзе
ЗМАГ
Д.О.СВІДНИК
Закінчення. Початок – стор. 1
“Вибираючи з-поміж можливих інших достойних претендентів саме Георгія Ґонґадзе, ми керувалися інтересами сучасної української журналістики і вважали, що він найбільше зробив для утвердження так потрібної Україні сьогодні свободи слова, - сказано в заяві секретаріату Львівської обласної організації НСЖУ від 16 серпня 2001 року. – Мученицька смерть Георгія Ґонґадзе викликала великий резонанс у світі і спричинила утвердження змін у ставленні суспільства до діяльності ЗМІ і особистості працівників мас-медіа.
Однак чиновники злякалися того, як би в найвищого керівництва держави не виникла підозра, що на Львівщині існує некерована демократія, що громадська організація, якою є Національна спілка журналістів, вміє мати власну, відмінну від владної думку.
Категорична відмова допустити кандидатуру Г. Ґонґадзе навіть на голосування журі засвідчує, що влада зігнорувала думку громадської організації, яка об’єднує майже 700 професійних журналістів, знехтувала позицією численних редакційних колективів, які висловилися за присудження премії Георгієві Ґонґадзе.
Виходячи із ситуації, що склалася довкола премії імені В. Чорновола, Львівська обласна організація Національної спілки журналістів України вирішила присудити Георгію Ґонґадзе (посмертно) свою спеціальну премії в галузі журналістики і публіцистики. Премію буде влучено матері нашого полеглого побратима Лесі Гонгадзе до першої річниці трагічної загибелі її сина”.
Журі висунуло на здобуття премії ім. В. Чорновола кандидатури Богдана Когута, Ірини Калинець і Василя Лизанчука. Причому на виставці творів номінантів, яка демонструвалася у Палаці мистецтв, їх доробок на ниві “журналістики та публіцистики” репрезентували книги, які радше належать за жанром до наукової чи мемуарної літератури. Недарма твори Б. Когута висувалися перед тим на здобуття Державної премії ім. Т. Шевченка в галузі літератури.
Звичайно, рано чи пізно журі, яке очолює заступник голови Львівської облдержадміністрації Володимир Герич (другий співголова, заступник голови обласної ради Ярослав Пітко, на своє щастя перебуває у відпустці) змушене буде оголосити рішення, яке в даній ситуації вже нікого не задовольнить. Навіть трьох офіційних номінантів, котрих мимоволі зробили знаряддям у чужих інтригах. Справді, краще б висували кандидатуру Василя Базіва, тоді б принаймні все стало на свої місця. І не мучились би в очікування визнання обласної влади та його грошового еквіваленту (10 тисяч гривень) поети та художники, музиканти та архітектори.
|
|
