За колумбійських партизан беруться американці
Президент Колумбії надав американським воякам необмежені повноваження
НАРКОТИКИ
Ольга КОЦАЙ
Закінчення. Початок – стор. 1
Президент Колумбії Андреас Пастрана підписав офіційний указ, повністю проігнорувавши претензії міжнародних правозахисників. Згідно з цим документом, підрозділам американської армії, розташованим у цій країні, надаються “найширші повноваження” для проведення військових операцій проти загонів повстанської армії”.
У Колумбії партизанська війна почалася 37 років тому. Так, у 1964 році були сформовані одразу дві терористичні організації – Революційні збройні сили Колумбії (близькі до комуністичних ідей) та Армія національного визволення (на селянській основі). Починаючи з 2001 року ці терористичні організації проводять спільні військові дії проти урядових військ і ультраправих парамілітарних загонів. На даний момент повстанці утримують під своїм контролем 40% території Колумбії – переважно малонаселені аграрні райони і густі джунглі. Жодного великого міста за всі роки боротьби їм захопити не вдалося.
Варто зазначити, що головна сільськогосподарська культура на землях, які контролюють партизани – це кока, з якої виготовляють кокаїн. Зацікавлені колумбійські наркобарони платять податки в партизанську скарбницю. Таким чином наркодільці утримують свою армію. Додаткове джерело надходжень РЗСК та АНВ – заручники. Цього літа РЗСК вдалося захопити дружину і дітей одного з колумбійських сенаторів. Хоча найбільш вигідним придбанням вважаються іноземці, які до цього часу чомусь відвідують Колумбію. Скажімо, в липні до рук бойовиків АНВ потрапили двоє французьких ботаніків. А лише вчора партизани РЗСК заявили, що в їхньому полоні вже протягом місяця страждають троє громадян Німеччини. Як правило, за іноземців родичі без вагань платять викуп.
Узагалі, колумбійські партизани не можуть поскаржитися на нестачу коштів. Ось чому в них на озброєнні є не тільки стрілецька зброя, але й артилерійські й навіть зенітно-ракетні установки. А нещодавно лідери РОСК заявили, що мають на меті штурмувати не тільки села, але й великі колумбійські міста, у тому числі й столицю – Боготу.
Президент країни сприйняв цю погрозу серйозно. Адже в понеділок в столичному аеропорті були затримані три бойовики Ірландської республіканської армії, які приїхали в Колумбію поділитися досвідом терористичної діяльності в умовах великих мегаполісів. Вони провели в бунтівних джунглях п’ять днів, і заарештувати їх вдалося лише на зворотному шляху.
У цих надзвичайних умовах президент Андреас Пастрана підписав указ, який фактично проголошує війну партизанам. “Найширші повноваження” отримують не тільки підрозділи озброєних сил США, але й колумбійські війська. Надзвичайні повноваження полягають у тому, що цивільна влада провінцій тепер цілком підпорядковується військовим, у тому числі – американським. Цим указом дозволено протягом тривалого часу утримувати підозрюваних, не звертаючись до суду і т. д.
Указ Андреаса Пастрани викликав бурхливі протести не тільки поміж партизан, але й у західному світі. Так, із протестами виступили спостерігачі ООН, республіканські конгресмени США та правозахисники AMNESTY INTERNATIONAL, причому останні застерігають, що “розв’язавши руки військовим, Пастрана схвалює тортури полонених партизан”. Проте навряд чи Вашингтон виступатиме проти указу президента Колумбії, адже колумбійські наркотики традиційно вважаються найбільшим лихом, яке приходить до Сполучених Штатів ззовні. Нещодавно, наприклад, біля американських берегів було затримано судно з колумбійським прапором, ущент набите кокаїном. Із партизанських джунглів до США прямували 8 тонн наркотиків.
|
|
