У грудні матимемо всеукраїнський перепис
По десять хвилин - на одного
ОБЛІК
Вероніка ЗАНИК
Лише два тижні тому стало достеменно відомо, що у грудні цього року таки проводитиметься всеукраїнський перепис населення. На запитання про політичну доцільність проведення цієї загальнодержавної акції Кабмін відповів позитивно. І ось розпочалася підготовка.
Івано-франківське міське управління статистики вже розсилає у місцеві навчальні заклади листи з роз’ясненнями та проханнями зорганізувати людей для перепису мешканців. Адже, як пояснив начальник управління Микола Сондей, основний “удар” прийме студентство. Саме вихованці ВЗО, технікумів, коледжів здебільшого будуть обліковцями: ходитимуть по квартирах франківців із переписними листами.
Сам п. Сондей визнає, що перед обліковцями постане непросте завдання. Кожному з них доведеться опитати приблизно 400 осіб. Мешканець міста повинен відповісти на 19 запитань (при цьому є понад 80 варіантів відповідей). Заповнення переписних листів одним опитуваним і дорога від помешкання до помешкання не повинні займати понад десять хвилин. Порівняно з переписом 1989 року, цьогорічний є трудомісткішим: питань побільшало, а кількість респондентів при цьому зменшилася.
Працюватимуть учасники перепису не безкоштовно. За робочий день кожен отримає прийнятий у державі мінімум зарплати. Цей факт міг би привабити безробітних. Але п. Сондей не в захопленні від ідеї користування їх послугами. “Ми вже залучали безробітних до перепису зелених насаджень міста – вони не справилися, – аргументує начальник управління. – А тут завдання є значно складнішим”.
До початку акції слід було б упорядкувати адресне господарство міста. Адже в Івано-Франківську багато будинків не мають номерів, часто важко знайти вивіску з назвою вулиці. Є ризик, що обліковці довго блукатимуть, аби знайти потрібну квартиру.
І ще про труднощі цієї роботи. Неодноразово доведеться пояснювати опитуваним значення запитань, переконувати в необхідності “переписатися”. Цьогорічний процес у дечому відрізняється від попереднього. З’явилися два, замість одного, переписні листи. Окрім персонального, на кожну людину, треба буде заповнювати бланк на приміщення: про членів домогосподарства та їх житлові умови. Змінилася графа про національність. Тепер вона має назву: “Ваше етнічне походження”. У неї можна записувати: “Гуцул”, “Караїм” чи “Ацтек”... П’ять останніх запитань переписного аркуша раніше ставили лише кожному четвертому мешканцеві, а тепер вони обов’язкові для всіх тощо.
Можна спрогнозувати, наскільки складно буде облікувати іванофранківців, які виїхали на заробітки за кордон. А таких, погоджується п. Сондей, чимало. За таких обставин збирачі даних вдаватимуться до інших, так би мовити, альтернативних джерел інформації.
До речі, щоби визначити, скільки людей треба задіяти в переписі, слід було вже зараз більш-менш визначити кількість населення. Працівники управління статистики скористалися відомостями, наданими ЖЕКами, комунальними службами. До речі, “недорахувалися” 30 тис. У 1989 році в місті проживало 204 тис., тепер мало б мешкати десь на 30 тис. більше. Однак статистика не показала цього зростання. Очевидно, припускає начальник управління, колишні сільські мешканці, котрі оселялися в тоді ще промисловому центрі, повернулися додому. З огляду на ці та багато інших нюансів, говорити про 100-відсоткову достовірність результатів перепису важко. І все ж, жодна нормальна держава не ігнорує цього процесу. Колись (за Австро-Угорщини) у Станіславові підлягали перепису не лише люди, а й будинки, дерева – практично все.
|
|
