Війська атакують монастир
ТИБЕТ
Михайло МИШКАЛО
Продовження. Початок стор. 1
Нині немає прямих свідчень брутальності військових, але точно відомо, що кілька черниць померли, не змігши витримати “травм окупації”. Але навіть смерть кількох невинних черниць нічого не значить для китайських властей. Руйнування будинків в Serthar буде продовжено протягом цього тижня. Воно має закінчитися десь на початку жовтня – буквально за кілька днів до приїзду в Китай президента США Джоржа Буша.
Як це не дивно, погіршення відносин з американцями (наприклад, скандал з літаком-шпигуном) призвело до того, що Пекін тільки потроїв свої зусилля при залякуванні тибетців, перейшовши зрештою до прямої окупації і знищення будівель. Ще в липні китайські офіційні особи ніяк не прокоментували факт оголошення урядом провінції Сичуань монастиря Serthar “нелегальним і таким, що підлягає закриттю з огляду на громадську безпеку”.
Нагадаємо, що тибетський буддизм відновив 67-річний Лама Фунсог, який у середині 1980-х вирішив покинути Інститут Тибету, яким “заопікувалася” комуністична партія Китаю, знайшовши притулок у віддаленій долині Ларунг. Його монастирське поселення почалося з сотні відданих послідовників.
Монастир процвітав і розростався. За розповідями людей, які його відвідали, він перетворився на “духовну оазу”, схожу на ту, якою був Тибет до 1959 року, коли його залишив Далай-Лама. Крім того, він був одним із небагатьох місць, де можна було здобути ґрунтовну буддійську освіту.
Усі ці факти, які свідчили про зростання впливу Фунсонга, не могли не хвилювати офіційний Пекін.
Згідно з конституцією Китаю, свобода віросповідань дозволена у досить оригінальний спосіб: тільки через контрольовані державою заклади. Ще на початку цього року Пекін, схвильований таким розвитком подій, закрив монастир для всіх візитерів і наказав ченцям і черницям забиратися геть.
P. S. 50-річна окупація Тибету Китаєм призвела до того, що кожного року три з половиною тисячі тібетців втікають через Гімалаї з Китаю в Індію і Непал, даючи нові свідчення про “свободу релігійних вірувань по-китайськи”.
|
|
