Міхаель Шумахер - чотириразовий чемпіон світу!
ФОРМУЛА-1
Віктор ГАРВОНА
|
на світлині: Сльози поразки. Девід Култгард, найімовірніше, уже ніколи не матиме реальних шансів стати чемпіоном світу
Закінчення. Початок – стор. 1
Саме Хаккінен та Култгард повинні були скласти конкуренцію Міхаелеві Шумахеру в цьому сезоні. Не склалося. Тим, що чемпіонат вийшов, так би мовити, “в одні ворота”, ми мусимо “завдячувати” насамперед лише їм. І, звичайно, команді “Макларен”, яка у цьому сезоні всіх тільки смішила.
Практично упродовж усього сезону на старті заглухав один із болідів команди. Виявилось, що саме одна із лідерів (і друга за бюджетом команда) “Формули-1” провалила підготовку до введення з Гран-прі Іспанії електронних допоміжних систем, в тому числі й електронної системи старту. Навіть у безнадійного аутсайдера “Мінарді” чи практично збанкрутілого “Проста” електроніка була належно налаштована. З початком проблем у “Макларені” першим зламався Хаккінен, який припинив боротьбу за титул. Команда вперто не бажала надати статус першого пілота Култгардові, який вів реальну боротьбу з Шумахером за чемпіонський титул. Та, зр ештою, Култгард з його поламаною психологією вічно другого і психологічними зривами все одно не справився б із цією роллю. Ну, не суперник він Шумахерові – і що тут зробиш?..
“Вільямз” подарував нам у цьому сезоні Хуана-Пабло Монтою. За тринадцять Гран-прі він ще не зміг розкритися повністю, проте потенціал за ним проглядається чималенький. Для набуття психологічної впевненості йому “кров із носа” потрібна перемога вже в цьому сезоні. Шансів – безліч. “Феррарі” вже вирішила всі свої глобальні завдання на сезон, а конфігурація автодромів у Спа та Монку така, що ніби навмисно “під “Вільямз” і створена. У цьому й полягала цьогорічна проблема “Вільямза”: маючи найпотужніший у “Формулі-1” двигун БМВ, команда справді не мала рівних на швидких трасах, але на повільних їй, м’яко кажучи, бракувало надійності. За умови вирішення цієї проблеми саме між Монтоєю та Шумахером (щоправда, молодшим) зможе розгорнутись запекла боротьба наступного сезону.
Звісно, в Угорщині, да траса ще повільніша, аніж у Монако, “Вільямз” відверто пас задніх і лише спостерігав за тим, як добре ведеться причетним до “стайні” “Феррарі”. Лише природжена впертість Ральфа Шумахера принесла команді четверту позицію. А “Макларен” під тиском обставин виглядав сенсаційно добре: що там говорити, обидві машини змогли стартувати. Причому Култгард напередодні у поті чола відбирав у Баррикелло другу стартову позицію (але відомо ж, що на “Гунгарорингу” старт із парних позицій проходить брудною частиною треку і наперед визначено програшний!) – і під регіт трибун її все-таки відібрав. Старт, звісна річ, старт було програно, і “Феррарі” вже зі старту опинилася на омріяному “дублі”, бо саме він давав можливість команді теж достроково завоювати Кубок конструкторів. Култгард навіть встиг побути лідером, поки Шумахер-старший заїжджав на піт-стоп. А взагалі, лідерство Міхаеля не викликало сумнівів. “Феррарі” відверто працювала на командний інтерес, вибудувавши тактику дозаправок “під Баррикелло”. Хоча під час першої “Макларен” і здобув локальну перемогу, все ж на другій “Феррарі” завдала йому смертельного тактичного удару. Баррикелло поїхав на ранню дозаправку – і в “Макларені” вже задоволено потирали руки, проте тут же Култгард “вперся” у кругових. Виграш у часі було знівельовано – і все залежало від нервів механіків. Міцнішими вони виявилися у “Феррарі”: 8,5:9,6. Усе! “Дубль” – у “Феррарі”.
Міхаель Шумахер – вже чотирикратний чемпіон світу. “Феррарі” – володар Кубка конструкторів.
Як би там не було, та за такий успіх слід все-таки подякувати і Міхаелю Шумахеру, і “Феррарі”. За перегонами в їх виконанні було цікаво спостерігати, а їхнім уболівальникам – і поготів! Та й “червоний барон” знову довів, що у нього після стількох перемог ще є мотивація для подальшого вдосконалення, і ця мотивація – не гроші. “Професор” Ален Прост сказав: “Міхаель уважно стежить за усіма рекордами “Формули-1” і хоче їх усіх побити. “ До речі, саме з Простом і зрівнявся Міхаель. Він наздогнав його за кількістю перемог – 51 (це був абсолютний рекорд “Формули-1”), і за кількістю завойованих чемпіонських титулів (чотири). Нижче подано довідку про кар’єру “зоряного хлопчика” та список рекордів, яких він ще не побив. А наразі становище сезону таке.
Чемпіонат. 1. М. Шумахер – 94 очки 2. Култгард – 51 3. Баррикелло – 46 4. Р. Шумахер – 44 5. Хаккінен – 21 6. Монтоя – 15...
Кубок конструкторів. 1. “Феррарі” – 140 очок 2. “Макларен” – 72 3. “Вільямз” – 59 4. “Заубер” – 20 5. “БАР” – 16 6. “Джордан” – 15...
Довідка "Поступу"
Міхаель Шумахер
Національність – німець. Зріст – 174 см. , вага – 76 кг. Народився 3 січня 1969 року в Герт-Гермюльгаймі (Німеччина). За кермо карта сів у 4-річному віці. Чотирикратний чемпіон Німеччини з картингу (1984-87 рр.). Віце-чемпіон світу з картингу (1985 р.). Двократний чемпіон Європи з картингу (1986-87 рр.). Професійну кар’єру розпочав з 1988 року відразу в трьох серіях: Формула-KING – чемпіон, європейська “Формула-1600” – 2-й, німецька “Формула-1600” – 4-й. Німецька “Формула-3”: 1989 р. – 3-й, 1990 р. – чемпіон. Серія “Формула-Опель-Лотус”: 1990 р. – 5-й, 1991 р.: – 9-й. 1991 р.: дебют у “Формулі-1” (Гран-прі Бельгії, “Джордан-Харт”). Команди у “Формулі-1”: “ Джордан-Харт “ (1991), “Бенеттон-Форд/Рено” (1991-95), “Феррарі” (1996-2001). Перша поул-позишн – Гран-прі Бельгії, 1992. Перша перемога – Гран-прі Бельгії, 1992. Чотирикратний чемпіон світу (1995-96, 2000-2001 рр.). Віце-чемпіон світу (1998р.). Результат сезону 1997 р. анульовано (дискваліфікація за неспортивну поведінку). Всього за час виступів у “Формулі-1”: 158 Гран-прі, 41 поул-позишн, 35 рекордів кола, 51 перемога, 772 очки.
Рекорди, яких Міхаель Шумахер іще не побив
За винятком міні-рекордів із виступів на певному автодромі, таких глобальних рекордів залишається лише три.
1. За кількістю чемпіонських титулів – 5 (V Хуан Мануель Фанхіо, Аргентина).
2. За кількістю поул-позишн – 62 (V Айртон Сенна, Бразилія).
3. За кількістю проведених Гран-прі – 256 (Рікардо Патрезе, Італія).
|
|
