Сербські вояки входять в Косово
Албанці невдоволені українською присутністю в регіоні
БАЛКАНИ
Олег КОМАРЧУК
|
на світлині: Український патруль проводить контроль на кордоні
Югославська армія з учорашнього дня отримала право на дислокацію своїх наземних військ безпосередньо біля адміністративного кордону з Косово. Таке рішення було прийнято у середу, пізно ввечері, під час зустрічі між керівником югославського координаційного центру в Косово, заступником прем’єр-міністра Сербії Небойшою Човичем, шефом місії ООН в Косово Гансом Геккерупом та представниками міжнародних миротворчих сил КФОР.
Захід з дедалі більшою приязню дивиться у бік Югославії. Зрештою, того б не було, якби нова влада країни сама не докладала максимуму зусиль для того, щоб змінити ставлення до себе, яке склалося за часів диктатури Мілошевича. Навесні югославським військам було дозволено увійти в тодішню буферну зону в долині Прешево, що на півдні Сербії. Увійшовши в долину, серби не тільки не розпочали репресії, які були тут за часів Мілошевича (адже в долині проживає велика кількість албанців), їхня миролюбна поведінка призвела до того, що в долині стало спокійно, туди навіть почали повертатися албанські біженці. Це, звичайно, не могли не відзначити на Заході, саме тому й було вирішено ліквідувати кілометрову буферну вздовж усього косовського кордону.
Серби зараз вже не є найбільшою балканською проблемою для Заходу. А такою проблемою стали албанці. Чимало європейських держав визнало, що була помилковою підтримка албанських бойовиків з Армії визволення Косово під час Косовської війни. Як наслідок, це призвело до пробудження мрій про велику Албанію, що їх Македонія нині відчуває на собі.
Не дуже радіють македонці із самих натовських планів роззброєння. Бо роззброюватися має Національна визвольна армія. Інша, новоутворена Албанська національна армія (АНА), не входить у ці плани. “Що ж то за роззброєння, — питає речник македонського уряду Антоніо Мілошоскі, — коли одні албанці здають зброю, а інші робити цього не мусять?” АНА, вважаючи, що всі албанці мають жити в одній державі, за словами її представників, не зважатиме на досягнуте минулого понеділка македонсько-албанське порозуміння, й надалі планує вести боротьбу за “права та землі албанців”.
Крім того, бойовикам Албанської національної армії, як повідомляє польська газета Rzeczpospolita, дуже не до вподоби дислокований в Косово біля кордону з Македонією українсько-польський батальйон. Представник новоутвореної армії, який представив себе “шарпланинським орлом” (Шар Планина — гірське пасмо, що утворює природній кордон між Македонією та Косово), заявив, що “польські та українські солдати, які входять до складу КФОР, мусять якнайшвидше звідси вийти”. За його словами, слов’янський батальйон провокує його хлопців до боротьби і що він є найбільшою причиною неспокою на македонсько-косовському кордоні.
Дозволимо собі припустити, що причина невдоволення бойовиків Албанської національної армії полягає не в мові якою розмовляють українці та поляки. Річ у тім, що кілька днів тому (див. “Поступ” № 124) україно-польський батальйон провів доволі успішну операцію, в результаті якої було схоплено чимало албанських бойовиків, перемитників зброї, а також ліквідовано кілька арсеналів.
|
|
