Версії майора Мельниченка
Хто фінансував президентську кампанію Леоніда Кучми
КАСЕТНИЙ СКАНДАЛ
Олег КОНИК
Закінчення. Початок – стор. 1
Бакай говорив, що навіть допомагав Миколі Мельниченкові фінансово, надавши йому гроші для оплати лікування доньки, а також згадав, що майор якось просив 70 тисяч доларів на придбання записуючої апаратури. Мельниченко підтвердив, що мав дружні стосунки з Ігорем Бакаєм. Інформацію, яка може зашкодити Бакаєві, майор запасу прокоментував так: “Я вважаю, що я більший товариш для Бакая, ніж Кучма. Якщо так трапиться, що Ігор Бакай сидітиме у в’язниці, то я носитиму йому передачі”. Проте заяви Бакая про те, що Мельниченко просив у нього 70 тисяч на техніку і пропонував компромат на Юлію Тимошенко, Микола Мельниченко назвав безпідставними. Майор вважає, що ця заява Бакая пов’язана з тим, що Кучма його зрадив: “Перед тим як поставити Бакая на посаду президента компанії “Нафтогаз Україна”, Кучма витяг з нього обіцянку, що той забезпечить йому 250 мільйонів доларів на президентську виборчу кампанію 1999 року”. За словами Мельниченка, у нього є записи, які підтверджують цю заяву. Майор також заявляє, що Леонід Кучма також отримав гроші на вибори від народного депутата, лідера “Демократичного союзу” Олександра Волкова. За словами Мельниченка, саме цей політик був ключовою фігурою у фінансуванні кампанії Леоніда Кучми, натомість Бакай був лише учасником цих незаконних операцій, а потім жертвою режиму Кучми. Зрештою, це вже не перший випадок, коли найближчі до президента у певний час політики згодом потрапляли в опалу. “Ще я хочу заявити наостанку: Кучма зараз залишається в самотності, його залишають товариші. Залишають тому, що Кучма зраджує”, – передає слова Мельниченка радіо “Свобода”.
КОМЕНТАР
Нові заяви Мельниченка варто пов’язувати з повідомленнями західної преси про те, що він буде співпрацювати з правоохоронними органами США, – першою це зробила впливова британська газета Financial Times. Крім того, в Україні незабаром почнеться виборча кампанія до Верховної Ради, тому поява різної компрометуючої інформації щодо діяльності різних політиків відбуватиметься ще частіше. Не виключено, що т. зв. “касетний” скандал, який спалахнув у нашій державі наприкінці минулого року і понад 6 місяців тримав у напрузі найвищих представників влади, був лише пробним дослідженням готовності українців до сприйняття потужних політичних скандалів. Однак поки що громадськості випадала нагода ознайомлюватися лише з сухою інформацією, якщо ж витікання компромату посилюватиметься, то не виключено, що за кордоном будуть порушені кримінальні справи проти низки українських політиків. Подібна ситуація, очевидно, найбільше зіграє на руку демократичній опозиції та Заходу, який не проти, щоби ця опозиція прийшла до влади.
|
|
