Олександр Аксінін: діткнути полум'я...
ІКАР
Андрій ДОРОШ
У галереї “Дзига” відкрилася виставка, присвячена творчості відомого львівського графіка 70-80-х років минулого сфтоліття Олександра Аксініна. Близько 150 офортів із понад 330, які встиг виконати цей художник, демонструватиметься на вул. Вірменській у період з 35 до 10 вересня. З цієї нагоди завдяки матеріалам, наданим Олегом Введенським, Катериною і Володимиром Суєваловим, Генрієтою Левицькою, Галиною Жигульською та Олексієм Іутіним, видавництво “Центр Європи” випустило тисячним накладом черговий номер газети “Галицька брама”, повністю присвячений творчості незабутнього митця.
Такі прецеденти в “Галицької брами” вже були — випуски про рисувальника Юрія Дмитрука, про виставку творів живопису Михайла Ліщинера тощо. У нинішньому числі значну частину обсягу займають спогади друзів митця та спроби аналізу деяких аспектів його творчості. Серед авторів видання: Ігор Дюрич, Роман Яців, Наталія Космолінська, Андрій Дорош, Галина Доможирова, Сергій Симоненко, Віктор Кривулін, Олександр Тойбер, Володимир Онусайтіс, Віктор Петрушенко, Ігор Введенський, В’ячеслав Чижевський, Юрій Гіттік, Едмунд Пуздровський, Тиніс Вінт, Олександр Корольов, Дмитро Шелест, Григорій Островський, Ірина Соболева. На підставі спогадів висновується думка, що і життя Олександра Аксініна і його смерть — раптова і трагічна — були своєрідною закономірністю.
Спробую пояснити це ствердження. Якщо уявити собі людський соціум у вигляді колосальної амеби, яка намагається усвідомити, а потім якоюсь мірі освоїти довколишність, то цей процес протікає або у вигляді повільного наповзання на незнане або далеким викидом одного мацака. Такий мацак, звісно, легше перетяти, аніж потіснити всю масу амеби. Світобудова як самодостатньо складна система противиться проникненню в неї різними способами, в тому числі й такими, які можуть видатися за свідомо злу волю. Історія науки, та й культури теж, бо обидві вони призначені пізнавати, тільки по-різному, насичені трагічними прикладами — Архімеда зарубав п‘яний найманець, 21-річного геніального математика Галуа на поєдинку забив бретер-професіонал, Сент-Екзюпері взагалі неначе розчинився у небі...
Олександру Аксініну на планеті Земля було відпущено лише 36 її обертів довкола центрального світила. Однак навіть того, що він залишив нам у офортних друках та рукописах, як уже бачиться, вистачить для багатьох дослідників не одного покоління, оскільки художник, вирвавшись далеко поза межу звично-людського, зумів побачити і переказати нам НОВЕ.
| 
