Офорти: відбиток духовних пошуків
ГРАФІКА
Тетяна ОЛІЙНИК
Графіка серед різних видів образотворчого мистецтва, культивованих у Львові, має чи не найповажніші традиції. Серед своїх непересічних сучасників — Романа Романишина, Олега Денисенка, Богдана Пікулицького, Валерія Дем’янишина — прізвище Олександра Аксініна є справді культовим.
Аксінін помер, коли йому було 36 років. Загинув фатально: усе життя він боявся літаків, але авіакатастрофи не уникнув. Нещодавно у КМЦ “Дзига” відкрито першу ретроспективну виставку графіки Олександра Аксініна. Понад 100 експонатів до неї куратор виставки Олег Введенський зібрав із приватних колекцій. Світ офортів Аксініна поєднує інтимність духовного досвіду із намаганням висловити його через універсальну знакову систему. На кожен аркуш можна дивитися годинами, причому кожен глядач має змогу побачити і відчитати щось своє. Здається, що розшифрувати ці офорти до кінця неможливо, бо, як кожен справжній митець, Аксінін унікальний. І мають рацію ті його шанувальники, які вважають, що хоч і будуть графіки набагато кращі від нього, але його твори залишаться неповторними.
| 
