Дрібнички, які можуть сильно нашкодити
ДОСВІД
|
З багатьох тисяч деталей автомобіля бодай одна може підвести. Не біда, якщо власних навичок і вмінь достатньо, аби усунути несправність. А раптом вона така, що нічого не придумаєш?
Але й у цьому випадку є один шанс — доїхати на буксирі. От чому, виїжджаючи у дорогу, не забудьте захопити буксирний трос, краще нейлоновий. Правилами дорожнього руху визначена його довжина — від 4 до 6 м. Через рівні проміжки на ньому мають бути закріплені три-п’ять прапорців, добре видимих удень і в нічний час.
Перш ніж почати колективний рух, треба добре домовитися про швидкість і попереджувальні сигнали. Покажчиками поворотів ведучий оповіщає заднього про майбутні маневри, а той, у свою чергу, дублює сигнал, говорячи: “Ваш сигнал зрозумів”. Звуковим сигналом або світлом фар той чи інший попереджує про вимушену зупинку, а кілька частих загорянь стоп-сигналів ведучого означає, що можливе гальмування. В обов’язковому порядку ведучий, починаючи рух, вмикає ближнє світло, а той, хто на буксирі, — габаритні вогні. Така ілюмінація необхідна для попередження пішоходів і транспорту. Мистецтво такого руху полягає в тому, щоб буксирний трос завжди знаходився в натягнутому стані. Тоді рух буде плавним, без ривків. Особливо важливо бути напоготові при об’їздах і поворотах, підйомах і спусках. І якщо на ведучого лягає основна відповідальність при об’їздах і поворотах і він ні на секунду не має забувати про “хвіст”, то задній відповідальний при підйомах і спусках: ні різких гальмувань, ні переключень передач не має бути. Підйом і спуск виконуються, як кажуть, на одному подиху. При русі у водія заднього автомобіля огляд не вельми добрий, а тому йому краще рухатися, трохи змістившись до центра дороги.
Якщо раптово трісне шина з кермовим колесом необхідно поводитися по-чоловічому: міцно й упевнено тримати його, тому що воно прагне різко, майже ударом, вивернутися з рук. Треба не вагаючись, плавно повернути кермове коло убік, протилежний тому, де спущена шина, зменшити швидкість, обережно й плавно натискаючи на педаль гальма.
І, нарешті, одна з найсерйозніших неприємностей, яка підстерігає нас улітку під час заміської поїздки, — прокол колеса на бездоріжжя. Тому ми хочемо нагадати вам кілька простих істин. Основна вимога при демонтажі колеса навіть на твердому й рівному асфальті — це надійна стовідсоткова стійкість автомобіля, щоб він не “з’їхав” із домкрата. І якщо на асфальтовому покритті це зробити нескладно, — затягуєте “ручник”, включаєте понижену передачу (при автоматичній КПП переведіть ручку у положення “Р”) і підкладіть під колесо, розташоване по діагоналі від того, що піднімається, спеціальний “черевик” чи просто цеглу, то на бездоріжжі цих заходів і засобів буде недостатньо.
Основні труднощі тут — знайти опору для домкрата, щоб він не провалювався і не вислизав зі свого місця. Якщо вам часто доводиться улітку виїжджати за місто, рекомендуємо тримати в багажнику дерев’яний брусок, обрізок товстої дошки, інший надійний матеріал. Але саме — надійний! Адже він має витримати вагу автомобіля і при цьому мати досить пристойну площу поверхні. Не зайвим буде прихопити і кілька цеглин. При встановленні запаски на бездоріжжі важливо забезпечити нерухомість усіх коліс автомобіля, адже якщо під ними бруд або м’який ґрунт, то машина може в будь-яку секунду зісковзнути з домкрата. Крім цеглин, у хід може піти все, що знайдете довкола, — камені, колоди, великі гілки. Особливо ретельно варто закріпити ту пару коліс, у бік яких нахилиться автомобіль.
Майже нерозв’язною проблемою в умовах розмоклої дороги може стати заміна колеса у позадорожника.
Місця установки домкрата в джипів найчастіше розташовані близько до центра днища, куди при спущеному колесі нелегко підсунути домкрат навіть на асфальтованій площадці... Тому в будь-якому випадку є зміст тримати в машині аерозольний балончик із герметизатором, який дозволить добратися до найближчої шиномонтажної майстерні чи хоча б до шосе. Якщо ж герметизатора немає, але неподалік проходить тверда дорога, то, можливо, є сенс відправитися туди на спущеному колесі.
Щоправда, ви ризикуєте остаточно зіпсувати покришку, але це дрібниця порівняно з перспективою пошкодити автомобіль, не кажучи вже про небезпеку для вашого власного здоров’я...
|
|
