Не підлягає продажу
Трансплантація органів в Україні обмежена дуже суворими законодавчими рамками
ПРАВИЛА
Закон про трансплантацію органів і тканин людини, прийнятий Верховною Радою рік тому, дуже жорстко регламентує процес відбору і трансплантації органів.
Будь-які трансплантації дозволені лише у державних клініках і їхні учасники не мають права бути у складі комісії, яка констатувала смерть мозку людини. У цю комісію входять лише незалежні спеціалісти – анестезіологи, реаніматологи, невропатологи, нейрохірурги чи судмедексперт. Органи і тканини заборонено брати в осіб, котрі не мають родичів, а також знаходяться у місцях позбавлення волі. На вилучення тканин і донорських органів необхідний письмовий дозвіл родичів. Можливості прижиттєвої згоди стати донором у випадку смерті практично не існує.
Фахівці стверджують, що з моменту прийняття нового закону кількість трансплантацій в Україні знизилася у чотири-п‘ять разів.
Як розповів “Поступу” директор Центру юридичного захисту Олександр Атаманюк, згідно закону “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” забороняється будь-яка купівля-продаж внутрішніх органів, що тягне за собою кримінальну відповідальність. Також не дозволяється вилучення органів і тканин для трансплантації у живого донора, якому ще не виповнилося 18 років (за винятком випадків пересадки кісткового мозку). Вилучення органів і тканин у трупа проводиться лише з дозволу головного лікаря установи охорони здоров`я. У випадку, коли необхідне проведення судмедекспертизи, дозвіл на вилучення органів і тканин у трупа повинен видаватися судмедекспертом, який зобов’язаний повідомити про це прокуратуру. Установам, які провадять трансплантацію, забороняється продавати внутрішні органи. До речі, якщо здоров`ю донора чи реципієнта заподіяно шкоду, пов`язану з порушенням умов і порядку трансплантації, то установа охорони здоров`я нестиме матеріальну відповідальність.
Вважається, що трансплантація нирки є найбільш поширеною у світі. Скажімо, в США щороку проводиться близько 20 тисяч операцій, у Німеччині – близько 2,5 тисяч, в Бельгії і Австрії – близько тисячі. Ці країни офіційно забезпечують трансплантологічною допомогою не лише своїх громадян, а й іноземців, котрі потребують такої допомоги.
За даними медичної світової статистики, щороку на 1 мільйон населення з‘являється десь 50 хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю, порятунком для яких є гемодіаліз чи трансплантація нирки. Причому гемодіаліз - це лише тимчасова підтримка життєдіяльності організму людини.
|
|