Бої в Олеську ще тривають
Заради побудови меморіалу загиблим воїнам дивізії "Галичина" зруйновано могили вояків УПА
АБСУРД
Ірина БЖЕЗІНСЬКА
|
Вже кілька місяців на цвинтарі у смт Олеське іде спорудження меморіалу загиблим у роки війни воїнам дивізії “Галичина”. Сьогодні кран має встановлювати скульптуру Божої Матері. Але, як розповідають мешканці Олеська, дорога, якою проїде цей кран, пролягає по кістках замордованих українців. Мешканці Олеська вважають такі дії ініціаторів будівництва меморіалу варварством.
Люди пригадують, що на краю цвинтаря поховано безліч упівців, замордованих в НКВД, тіла яких скидалися у рови. А один чоловік, зараз покійний, на прізвище Ковальчук, таємно, вночі, збирав трупи і ховав їх на краю цвинтаря. Потім місцеві мешканці зробили три великих могили, які завжди були доглянуті. Тепер це місце просто розрівняли трактором.
Відкриття меморіалу планується на десяту річницю незалежності України. У часописі Буського району “Воля народу” за 10 серпня було вміщено матеріал “Чи збудують меморіал в Олеську?”. Зокрема в матеріалі наведені слова Мирослава Курилка, заступника голови райради, відповідального за спорудження цього об’єкту, про те, що меморіал готовий лише на 50%, а території навколо нього – заледве на 10%, хоча підготовчі роботи розпочались ще весною. Окремо зазначено, що пана Курилка вражає пасивність місцевих людей.
Роман Грицина, керівник осередку КУН в Олеську, вважає, що люди зчиняють галас, бо не знають, що насправді робиться на цвинтарі. “Там була вузенька стежка, а ми її трохи розширили. Сьогодні туди має заїхати кран, щоб встановлювати фігуру Божої матері, яка важить 1,5 тонни”.
Як розповіла Стефанія Пшанська, керівник місцевої “Просвіти”, на цвинтарі поховані близько сорока повстанців, до ста січових стрільців і двадцять дивізійників. “Щоб мати змогу заїхати машиною, ми зняли тільки одну могилу, але поставимо її назад.” Пані Стефанія стверджує, що кістки загиблих ніхто не викопував, а сам заїзд є тимчасовим.
Андрій ЧАЙКА
юрисконсульт Львівського центру юридичного захисту
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.91 р., кладовища передано у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності). Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 р. визначено, що право комунальної власності – це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. У даному випадку громадянам, які доглядали за місцем поховань, пам’ятають або чули про обставини та місця захоронення, необхідно було звернутися в місцеву раду (виконком) з письмовою заявою, яка обгрунтовувала б необхідність збереження даних об’єктів при проведенні будівництва. Оскільки, як випливає зі статті, символічні могили, створені людьми в пам’ять про загиблих воїнів, не були офіційно визначені як місця поховання, братські могили, об’єкти ритуального благоустрою та інше. Отже, часткове їх зруйнування при будівництві меморіалу – це рідше скоріше, моральне ніж правове.
|
|
