Бельмондо: Я не на останньому подиху
Актор через 40 років знову знімається у фільмі "Старший Фершо", але вже в іншій ролі
МЕГАЗІРКА
|
40 років тому він уперше з’явився на екрані. Тепер, як старий дуб, він підпирає кінематограф.
Проте увага, це – зелений дуб! Колишній “анфан террібль” французького кіно, який непомітно став патріархом.
Майже 40 років тому він зіграв у стрічці “Старший Фершо” і тепер знімається у новій версії фільму і грає ту роль, яку в 1963 році грав Шарль Ванель, а “роль Бельмондо” грає юний Семі Насері.
– Як воно, грати знову у тому ж сюжеті, тільки тепер “старшого”?
– Спочатку маленьке зауваження: це роль старого, вмираючого. Шарль Ванель був старшим за мене, коли грав цю роль. Я навіть мусив “зістарітись”. І це тоді, коли всі роблять себе молодшими!
– Пластична хірургія, підтяжки – як ви до цього ставитесь?
– Це надто дорого! В Америці часто можна побачити на бортиках басейнів чоловіків, які мають пофарбоване волосся і підтягнуту шкіру, але тіло! Це просто жах! Краще би хтось придумав підтяжки для мізків.
– Ваші зморшки не створюють вам проблем?
– Жодних. Що стосується чоловіків, то зморшки є частиною шарму. У жінок все по-іншому.
– А коли ви побачили атлетичний торс Семі Насері, який знімається у вашій колишній ролі, ви йому позаздрили?
– Я усвідомлюю, що я не маю тіла 20-річного юнака. Але я непогано зберігся для свого віку. Зрештою, хто знає, може у 68 років Семі матиме жахливий живіт. Я завжди займався спортом для задоволення, а не для нарощування м’язів і не для того, щоб мати стегна Адоніса.
– З Семі ви спілкуєтесь поза знімальним майданчиком?
– Ми разом грали у теніс, їздили на велосипеді. Увечері не забували про коктейлі “маргарита”.
– Стрічка знімається у Венесуелі. Ви страждаєте від спеки?
– Ні. Я обожнюю спеку.
– Як ви думаєте, Семі сприймає вас, як предка?
– Дивне питання. Не знаю, спитайте в нього. Я можу сказати, що не маю відчуття, що я спілкуюся з нащадком.
– У якому віці ви хотіли би перебувати вічно?
– У тому, в якому я є зараз. Я блокував лічильник у 50 років. І не хотів би повернутись у свої 20 чи 30. У молодості марні надії дуже ускладнюють життя. А так я мудрий, але ще не на останньому подиху.
– Зараз мода “на молодих” вас дратує?
– Це старий трюк. Треба бути ідіотом, щоб писати дурнуваті історії з надією сподобатись молодим. Віктор Гюго перевертається від цього у своїй урні!
– Молодість пов’язана для вас із бажанням?
– Бажання – це велика рушійна сила. Мій батько всі свої 80 років був молодим і мав пристрасті та бажання. Я схожий на нього.
– Вас лякає старість?
– Так. Але лише у фізичному аспекті.
– А в сексуальному?
– Не знаю. Швидше я мирюся із неминучим.
– У вас молода дружина. Це Вас лякає чи стимулює?
– Мені просто добре. Натті завжди зі мною на зйомках.
– Як вас називають ваші шість онуків?
– Папі. Мене це влаштовує більше ніж “пепе” (дідусь).
– Коли Вам було 25, і Ви знімалися з Жаном Габеном чи Шарлем Ванелем, як Ви до них звертались?
– Ми називали Габена “старий”, а Ванеля “старий дуб”, але поза очі. Проте через два дні ми забули про їхній вік. Ми разом катали м’ячі, пили вино, ми просто стали друзями.
Можливо, Семі Насері називає мене “старий”. Мене це не хвилює. Він би зробив мені неприємно, якби назвав мене “старий маразматик”.
Переклад з французької Катерини СЛІПЧЕНКО
|
|
