Хто загубив 50 мільйонів?
ВІДШКОДУВАННЯ
Євген ГУЛЕВИЧ
Закінчення. Початок – стор. 1
Наразі поляки наполягають на тому, що німці не повинні міняти одразу всієї суми відшкодувань, оскільки гроші переказуються малими партіями. А німецька сторона натомість твердить, що існує домовленість із головою фонду “Польсько-німецьке поєднання”, аби курс був тим самим для цілого траншу, адже тоді всі остарбайтери зможуть отримати однакову кількість грошей і ніхто не буде покривджений.
Таким чином, угода, за Штайнґоффом, є недосконалою, позаяк чітко не розмежовує компетенцію кожного фонду. Але, як не дивно, хоча на підписанні угоди й був представник від польського уряду, сам уряд не винен у тому, що постала ця проблема, бо ж нічого не підписував, а тому вся відповідальність тепер лягає на керівників польського фонду. Комісія стверджує, що в його діяльності вона знайшла чимало хиб і, зокрема, брак професіоналізму під час підписання угоди. Як з’ясувалося, ще 29 січня в проекті угоди між фондами йшлося про переказ грошей марками. Проте вже в проекті від 1 лютого, підготованому на час візиту членів польського фонду до Берліна, марки вирішили поміняти на злоті. А це, очевидно, свідчить про те, що пункт щодо зміни валюти було прийнято в спішному порядку.
Хто конкретно з керівництва фонду “Польсько-німецьке поєднання” винен, а також чи буде хтось покараний, комісія поки що не вирішила. А в уряді, можливо, постраждають міністр фінансів, який є фундатором польського фонду, і міністр праці, який мав наглядати за його роботою.
Польща – єдина з країн Центральної та Східної Європи, де компенсації колишнім жертвам нацизму виплачують у національній валюті, а не в німецьких марках. А відтак тепер польський уряд мусить провадити з німцями “делікатні” переговори щодо розв’язання цієї проблеми і віднайдення втрачених коштів.
|
|
