Геннадій Защук: "Медведенко та Потапенко не хочуть грати за збірну України"
ЕКСКЛЮЗИВ
|
Головний тренер української баскетбольної збірної Геннадій Защук опинився у дуже скрутному становищі напередодні старту Чемпіонату Європи 2001 року. Кілька гравців відмовилися захищати кольори української команди. Чому так трапилося і чим це загрожує нашій збірній, розповідає Геннадій Защук.
– На жаль, зараз українська збірна потрапила у скрутне становище. На всіх трьох тренувальних зборах у нас були цілком різні команди. До Єгипту ми возили молодь. Після збору в Італії ми недорахувалися відразу трьох баскетболістів. До Латвії їздило теж кілька нових гравців. Хочеться вірити, що до Португалії, де ми проведемо заключний тренувальний збір з 16 по 22 серпня, поїдуть ті, хто захищатиме честь України на Чемпіонаті Європи 2001 року наприкінці серпня та напочатку вересня у Туреччині. До речі, у Португалії ми плануємо провести три товариські матчі з командами Португалії, Швейцарії та одним із провідних португальських клубів.
– Чому так сталося?
– Розумієте, я завжди казав, що за збірну повинні грати лише ті, хто цього хочуть. Тобто справжні патріоти нашої держави. На жаль, як ви знаєте, Молчанов, Лохманчук, Медведенко та Потапенко не гратимуть за нашу збірну на першості континенту. Перші двоє, перебуваючи на тренувальному зборі в Італії, “відзначилися”. Молчанов постійно порушував трудову дисципліну в команді. А Лохманчук шокував нас ще більше, коли почав вимагати виплатити страховку, якщо він отримає травму. Тепер про наших гравців НБА. Потапенко обіцяв під’їхати до команди ще в Італії. Проте з незрозумілих причин цього не зробив і більше на зв’язок не виходив. Ми всі зрозуміли, що таким чином він вирішив показати, як він бажає захищати кольори української збірної на першості Європи. А про Медведенка – взагалі окрема історія. Сьогодні він перебуває у Києві, гуляє вулицями столиці України. Що більше – він просто почав набирати вагу. Хіба так чинять професіонали? І це при тому, що Федерація баскетболу України хотіла заплатити страховку “Лос-Анджелесу”. Та, здається, він просто не хоче грати за нашу збірну. Тож скажіть, чи потрібні нам такі баскетболісти?
– До Італії не прибули і кілька гравців, які грають в українському чемпіонаті?
– Так, ви маєте рацію. Це Усенко, Аненков та Козорез. Наша федерація окремо розглядатиме поведінку цих гравців. Я ж тільки хочу сказати, що, скажімо, в Італії за таке гравців дискваліфікують – і вони вже більше ніколи не виступатимуть у першості Італії. А в Німеччині штрафують на велику суму.
– То чого тепер чекати від нашої команди у Туреччині?
– Звичайно, можна сподіватися на диво. Проте треба реально дивитися на речі. Так, у Ризі кілька баскетболістів на чолі з Окунським, Яйлом та Хряпою продемонстрували гарний баскетбол, і я дуже задоволений їхньою грою. Взагалі, Окунського я хочу виділити окремо. Він сьогодні – справжній патріот команди. Він ніколи ні від кого нічого не вимагає, а лише виходить на майданчик і показує все, на що він здатен. І якби у нас вся команда була така, то, я впевнений, у Туреччині ми б стали справжньою сенсацією чемпіонату. А так ми будемо змушені везти на першість кількох молодих “необстріляних” гравців, яким буде дуже важко грати з такими командами, як збірні Литви чи Франції. Тобто на першості нам доведеться почати робити зміну поколінь. Я хотів це робити поетапно, та не вийшло. Ви ж бачите, у яку ситуацію ми потрапили.
– Але ж Федерація повинна якось змінити ситуацію. Адже так дальше тривати не може! Бо інакше чи є майбутнє в українського баскетболу?
– Згоден з вами. Нам справді потрібні зміни. Здається, усі це починають розуміти. Тому вже найближчим часом провідні українські баскетболісти укладатимуть угоди з національною збірною України. Тоді ми вже не матимемо таких ситуацій. Але сьогодні ми вже нічого змінити не можемо. Мусимо змиритися з тим, що маємо. Треба починати виховувати молодь по-іншому. Якщо ти народився в цій країні, ти повинен виступати за національну збірну, чи не так?
– А тепер поговоримо про український чемпіонат. Чому ви залишили тренерський пост МБК “Одеса”?
– Я це зробив з міркувань добра для нашої національної збірної. Адже ніде у світі тренер національної збірної не обіймає дві посади. Я вирішив, що сьогодні я більше можу зробити як тренер збірної. Не можна добре працювати і у клубі, і в збірній.
– А можливо, вас спонукали зробити свій вибір фінансові проблеми одеського клубу? Адже, крім вас, Одесу залишили сім гравців.
– Фінанси тут ні до чого. І взагалі, це запитання не до мене, а до керівництва одеського клубу. Я ще раз повторюю: я – тренер збірної України. І зроблю все можливе, щоб наша збірна показала все, на що вона здатна.
Розмовляв Роман ДОРОШ
|
|
