Чи можна настроїти камертон?
СЛАВЕНЬ
Сергій КАЛІБЕРДА
Серед номінантів на обласні премії є явні фаворити в окремих категоріях, перемога яких майже передбачувана.
Серце багатьох львів’ян (та й моє особисте) в питанні найулюбленішого музичного колективу Львова давно віддане Львівському камерному оркестру, на концертах якого завжди аншлаг, творчість якого люблять не тільки шанувальники, але визнають і поважають досвідчені професіонали. Концерти оркестру обов’язково мають репертуарні новинки, глибоко продумані та оригінальні.
Оркестр дав путівку в життя більшості львівських інструменталістів: тільки за останні роки в проекті “Нові імена України” відкрив слухачам скрипалів О. Шутко, А. Савицьку, О. Каськіва, альтистів Я. Горбачевську, В. Мегедена, віолончелістів Т. Менцінського, Е. Ржезача, Д. Гавату, С. Канчалабу, Р. Фесюка, контрабасиста Р. Луцика та багатьох інших. Талановита плеяда молоді засвідчила, що оркестр продукує виконавців високого ґатунку. Більшість названих вище музикантів уже стали лауреатами міжнародних конкурсів, напевно, імена багатьох з них ми ще почуємо серед переможців престижних музичних змагань. В оркестру є майстерність, є майбутнє, є бажання працювати, а ЛДМА таким оркестром може пишатися!
Варто згадати великі цикли концертів, здійснені оркестром: авторські виступи та прем’єри творів М.Скорика, М.Колесси, Г.Ляшенка, В.Камінського, О.Криволап, Н.Марченкової та інших. Для М.Скорика, художнього керівника оркестру, він є своєрідною творчою лабораторією, у якій композитор вивіряє синтезовані ним оригінальні твори, обробки та переклади, а музиканти набувають майстерності та розширюють свої музичні обрії. Але найбільше виграють від такої співдружності слухачі. Незабутніми для львів’ян стали нові транскрипції Скорика іспанської та аргентинської музики (М. де Фальї, П’яцоли та інших), що прозвучали в концертах святкування 40-річчя оркестру.
Улюбленими й очікуваними є традиційні грудневі “Різдвяні музичні дарунки”, в яких неодмінно виявляється почуття гумору оркестру, а слухачі надовго акумулюють святковий настрій. Постійними є виступи оркестру для дітей та з дітьми: у феєричних виставах КГЦ Франківського району (“Зустріч з Шопеном”, “У гості до Баха” та інші), що влаштовує на сцені філармонії І. Ласкій у співпраці з учнями та викладачами ЛССМШІ ім. С. Крушельницької. Співпрацює оркестр і з благодійним музичним фондом “Метроном”. У всіх цих заходах оркестр виступає безкорисливо, за покликом душі, відкриваючи дітям чудовий світ музики та здобуваючи собі нових прихильників.
Для студентів та аспірантів кожен концертний виступ – не професійна обов’язкова робота, а лише приємний творчий епізод, пролог до виконавського чи педагогічного майбутнього, школа майстерності, тому вони можуть “емоційно викладатися” і роблять це так, що у слухачів захоплює дух. Можна пишатися рівнем виконавства в українській прем’єрі “Інтродукції та Глорії” А. Вівальді або виконання разом з хором “Глорія” Мотетів та Месси №4 Й. С. Баха. В одних творах оркестр може звучати з ніжністю, задушевністю, інтимністю, з відтінком меланхолійного смутку, в інших – потужно, енергійно, не поступаючись звуком симфонічному оркестру. Не дивлячись на постійну ротацію виконавців, насамперед концертмейстеру А.Микитці ми завдячуємо неповторним почерком і непідробному піднесенню, з якими грає оркестр і які переходять з покоління в покоління. На виступах оркестру цікаво спостерігати, скільки насолоди виконавцям приносить їх чудова гра як акт колективної творчості. Мистецький ентузіазм, чистота звуку, бездоганне нюансування були притаманні цьому оркестру і при М. Вайцнері, попередньому багаторічному концертмейстерові. За час керування оркестром педагога й організатора, заслуженого артиста України А.Микитки ці риси збереглися та відшліфувалися.
Присудження першої обласної премії ім. С. Людкевича повинно настроїти камертон цих премій на стандартну висоту. Присудження її колективу Львівського камерного оркестру було б не тільки заслуженим і цілком справедливим з огляду на час, майстерність, доробок, а й могло б стати консолідуючим і мудрим початком – дало б змогу відчути більшості музикантів Львова причетність до Школи, до alma mater, до джерела.
|
|
