Мирон Янків: Львівщина має шанси стати найпотужнішим центром інвестування в Україні
|
— Мироне Дмитровичу, у посольстві України в Польщі ви працюєте вже півтора року, а доти обіймали посаду першого заступника голови Львівської облдержадміністрації. На вашу думку, що саме впливає на проблему інвестування в наш регіон?
— Залучення інвестицій у Львівську область є важливою проблемою не лише регіонального рівня, а й державного. Коли працював першим заступником голови Львівської облдержадміністрації, я відчував і розумів, що всі поточні проблеми можуть забирати багато часу, але керівник повинен займатися стратегічними питаннями, і тому питання інвестицій було для мене питанням № 1. Сьогодні, з погляду дипломатичного працівника, можу оцінити інвестиційний клімат в області та в Україні. Якщо взяти для прикладу Дніпропетровську чи Харківську області, то вони не набагато обігнали Львівську, як і Львівська не надто випереджає Одеську.
Незважаючи на зусилля регіональної влади, все ж таки інвестиційний клімат створюється на рівні держави. Це законодавча база, фіскальна політика, режим роботи кордону, участь у міжнародних економічних утвореннях. Тобто ці чотири передумови є загальнодержавними, їх необхідно вирішувати в комплексі, системно.
Але з іншого боку, багато залежить і від обласної влади. Я мав розмову з головою Львівської ОДА Михайлом Гладієм і його заступниками: Анатолієм Данилишиним, Тарасом Федаком і Леонідом Мельником. Це люди, які займаються реально економікою в області, вони усвідомлюють пріоритетність органів влади в налагодженні інвестиційної діяльності.
Важливими також є інституціональні акценти, тому необхідно поставити питання: “Чи достатньо в нас інтелектуальних, аналітичних центрів, які б змогли активно працювати на супровід інвестицій?” На мою думку, їх у нас замало. Потрібні консалтингові центри, щось на кшталт “Західноукраїнського менеджмент-консалтингового центру”. Також необхідні агентства регіонального розвитку. Це дуже важлива інституція, і її недооцінка спричиняє нестачу проектів. Я можу навести приклад такої агенції в Любліні: за десять років вона виконала 340 проектів, які профінансували різноманітні міжнародні фонди. А це ж іще 340 аналітичних розробок, 340 поглядів на розвиток регіону, це підготовлені кадри — інтелектуальний потенціал, під кожний проект створено якусь відповідну структуру і так далі. Можна лише уявити, скільки інвестицій вони залучили у воєводство.
Окрім того, необхідно створювати двосторонні інвестиційні моделі: Україна — Польща, Україна — Німеччина, Україна – Франція. Зрозуміло, із тими партнерами, котрі є сьогодні найбільш зацікавленими та хочуть працювати з нами.
Я вважаю, що зараз в області є позитивний інвестиційний клімат: усі підприємства, в які вкладено гроші, успішно працюють. Але хочу наголосити, що для того, щоби були інвестиції, ними потрібно щоденно займатися. Для цього у ВНЗ необхідно готувати людей. І тут слід віддати належне НУ “Львівська політехніка”. Там вже сформовано наукову та навчальну школу з інвестиційного менеджменту. Дуже важливо, щоби вузівський інтелект брав участь у розробках інвестиційних проектів.
— Ви як торгово-економічний представник Посольства України в Польщі відчуваєте зростання інтересу з боку сусідів?
— Інвестиційна активність і економічна макроситуація — це два взаємопов’язані явища. Не буває дива, коли при поганих макропоказниках є прекрасні інвестиційні. У інвесторів тільки тоді з’являється зацікавлення, коли в країні покращується економічна ситуація. Саме це ми сьогодні спостерігаємо в Україні. Мої колеги — експерти з Польщі — підкреслюють, що за останні півтора року польський бізнес почав активно цікавитися Україною. Тобто зараз відбувається цей кількісний процес: нагромаджується інформація про Україну, про ринки, про умови співпраці, про наше законодавство, про політичну систему. Сьогодні польське бізнесове середовище потребує таких даних. У Польщі видано книжку “Як робити бізнес в Україні”, практично в кожному регіоні держави щотижня проходять україно-польські семінари. Я як економіст хотів би сказати, що це вже реальна тенденція до покращання економічної ситуації в Україні та підвищення інвестиційної діяльності.
— А чи той факт, що на Львівщині працюють дві спеціальні економічні зони, впливає на зацікавленість польських ділових кіл?
— В Україні створено багато економічних зон, але чимало з них не працюють. Правильно робить Міністерство економіки, що буде переглядати доцільність їх функціонування. Але якщо взяти наші дві спеціальні економічні зони “Яворів” і “Курортополіс “Трускавець”, то, вважаю, що вони створені дуже вдало. Яворівська економічна зона своєю промоційною діяльністю охопила практично всі регіони Польщі. І це завдяки вдалій роботі керівництва Яворівської зони.
Зараз готую поїздку крупного польського бізнесу в Трускавець, оскільки вони зацікавлені вкладати гроші в готельний бізнес. Можуть побудувати прекрасний п’яти- чотиризірковий готельно-санаторний комплекс. Ці дві зони у Львівщині стали потужним фактором в залученні інвестицій до нашої області. Але, на жаль, існує диференціація: місто Львів і дві зони, де концентруються інвестиції, і глибоко депресивні зони — Пустомитівський район, Турківський, Старосамбірський. Останні вимагають передусім внутрішніх інвестицій. Коли я працював першим заступником, для мене це було болючим питанням. Тоді разом із Леонідом Мельником, котрий був керівником Перемишлянщини, провів засідання інвестиційної ради спеціально щодо його району. Ми розглянули всі пропозиції про інвестиційні проекти та можливості залучення коштів. Тому тактика обласної, районних і міських влад повинна бути спрямована на те, щоби зменшувати диференціацію по території області в рівні життя, в споживчому кошику, в інвестиціях.
— В українських засобах масової інформації звучала критика україно-польського економічного форуму, що проходив у травні в Дніпропетровську. Були закиди, що цей форум так і залишився декларацією про наміри, без жодних конкретних результатів.
— Форум було побудовано таким чином, щоб удосконалити модель двосторонніх відносин, розглянути ті торговельно-економічні бар’єри, котрі є сьогодні між Україною та Польщею, а далі на рівні міжрегіональному, міжгалузевому, на рівні роботи торгово-промислових палат і підприємців реалізовувати ці напрацювання. Тому неможливо було очікувати результат наступного дня після закінчення форуму. Я б відзначив успіх цього заходу. Було збільшено кількість робочих секцій, на яких детально розглянуто всі стримуючі фактори як з українського, так і з польського боку.
Можливо, під час пленарних засідань мало було конкретики. Імовірно, слід вдосконалювати форму його проведення. Мабуть, деякі секції треба перетворити на окремі форуми, скажімо — регіональної співпраці. Наразі маю в Варшаві дуже багато зустрічей за результатами роботи цього форуму. Тому в мене є всі підстави сказати, що він пройшов успішно.
— У жовтні у Львові має відбутися економічний форум країн прикордонного співробітництва. На яких напрямках і проектах слід було б акцентувати увагу львівській владі, щоби домогтися максимальної користі для регіону?
— До роботи в цьому форумі будуть залучені Молдова, Румунія, Угорщина, Словаччина, Польща, Білорусь, Україна. На мою думку, насамперед треба скористатися нагодою, що він проходитиме на Львівщині. Необхідно підготувати чітку програму презентації інвестиційних можливостей Львівської області зі значним наповненням. Щоби ці матеріали сприймалися не лише політиками, а й бізнесом (як крупним, так і середнім і малим). Другим важливим моментом є показ привабливого геополітичного розташування Львівщини, транзитні можливості, аспекти, пов’язані з реалізацією крупних міждержавних проектів, де учасником є і буде Львівська область. Зокрема, це нафтопровід Одеса – Броди – Плоцьк — Ґданськ. І тут Львівщина повинна промоціювати цей наш проект. Також міжнародний транспортний коридор Ґданськ — Одеса, який буде пов’язаний із залізничними перевезеннями, і для того, щоби він отримав розгалуження на Львівську область, треба багато працювати. Транспортний коридор А-4: Ліссабон – Берлін – Вроцлав – Краків — Львів – Київ. Тут необхідно багато зусиль, щоби побудувати концесійну дорогу. Бо наразі цей шлях прокладають лише на ділянці від німецького кордону до Кракова. А від Кракова до нашого кордону йде тільки модернізація, а не проектування сучасних автобанів.
Я вважаю, що на таких проектах обласна влада повинна зосередити всі свої зусилля і розробити концептуальні засади ще до початку форуму. Ще один важливий проект — введення євроколії. Та якби ми його реалізували, то не впізнали б Львова. Він дав би можливість прямого сполучення міста з усіма європейськими столицями. Тоді Львів став би ще більш транзитним містом. Я вважаю, що такі проекти мають стати пріоритетними в роботі обласної влади. Далі вони б дозволили розвиватися і сільському господарству, і ресторанному, і готельному бізнесу, і навчальним закладам готувати нових спеціалістів.
Необхідно також показати Львів як перспективний банківський центр України, що привабило б низку зарубіжних груп фінансових установ. Тут яскравим прикладом є Західно-Український комерційний банк. Із 66 млн. дол. США, інвестованих в Україну Польщею, 20 — капіталізовано через цей банк до Львова. І ці гроші тепер працюють не лише на регіон, але й на всю державу. Думаю, що Львів міг би стати потужним банківським центром України. Є велика зацікавленість, і не лише з боку поляків. Вони вже розуміють, що не лише Київ є привабливим для банківських інвестицій. Зрештою, Львівщина має ще багато галузей, котрі можуть бути інвестиційно привабливими.
Розмовляла Іванка ПОПОВИЧ
|
|
