Як вам львівські ЖЕКи?
ПИТАННЯ ДНЯ
Олексій СКРИПНИК
технічний директор ТзОВ “ЕЛЕКС”
Я вважаю, що у нас комунальних служб практично немає. Вони працюють на себе, а не на людей. Усе, що вирішується, вирішується за допомогою хабарів. Напевно, це пов’язане з низькою оплатою їх праці. Якщо порівнювати із Заходом, то там власне єдність людей на комунальному рівні – це найбільша сила. Там все відбувається і вирішується на комунальному рівні. Останній раз я звертався до ЖЕКу, щоб вони дозволили перекрити воду в стояку, щоб я зміг змінити змійовик. Це мені коштувало 25 гривень, хоча їхні працівники нічого не робили, бо я їм не довіряю.
Стефко ОРОБЕЦЬ
президент “Гільдії галицьких гумористів”
ЖЕК мені абсолютно не потрібен, тому що кожен ЖЕК є пострадянською структурою. Це маленьке угрупування, яке вдало “клепає” гроші на мешканцях. Це маленький божок, який працює на шефа району. Мій прикрий досвід спілкування з працівниками ЖЕКу полягав у наявності під моїми вікнами великого смітника, який притягував до себе всіх мух і неймовірно смердів. Усі мої спроби – звертання до санепідемстанції, зйомки фільму про той смітник – не призвели ні до чого. Аж поки в мене по сусідству не поселився грошовитий чоловік, який душе швидко залагодив проблему.
Володимир СУЛИПА
директор МКП “Львіводоканал”
Що я можу хорошого думати, коли начальник одного ЖЕКу для того, щоб вибити з людей гроші за квартплату, дала наказ перекрити їм водопостачання! А нам люди все проплатили. Вони ж не будуть довго розбиратися, хто винен. Нема води – отже, усіх собак треба вішати на “Львівводоканал”. А тут була спроба чужими руками вирішити свої проблеми.
Андрій МАЦЯК
директор театру ім. Марії Заньковецької
Це анахронізм радянської системи. І я вважаю, що вони повинні набувати іншої форми. Я чомусь вірю в об’єднання мешканців. Щоправда, не знаю, що можна зробити у висотних одинадцятиповерхових будинках. Але мешканці повинні самі організовуватися у товариства та мати господарсько-фінансові відносини із комерційними фірмами. Адже ми завжди платимо за візит майстрові, який вже отримує зарплату – тільки за те, що він прийшов. Бо міг і не прийти. Це ж ніхто не контролює. Наприклад, у подвір’ї нашого будинку ЖЕК ще рік тому викопав яму, з якою нічого не робить. Жодні звертання мешканців не змусили працівників ЖЕКу закопати її. Підмочується фундамент, руйнується будинок...
Дарія ЗАВ’ЯЛОВА
художник
Я мешкаю у кооперативному будинку, тому у мене нема ЖЕКу. У нас є своя рада, свій сантехнік, своя паспортистка. Проте не скажу, що це краще, тому що зовсім нема фінансування.
Олесь ЧЕРНЯК
директор львівської філії фірми “Вектор-Київ”
У ЖЕКах працюють абсолютно відкриті до співпраці люди. Особливо – за винагороду. Зрештою, у нашому кооперативному будинку усім цим займається голова кооперативу. За те йому гроші платять, щоб у нього голова боліла за проблеми будинку.
Олександр ЛЕВИЦЬКИЙ
директор заводу “Холодокомбінат”
Я намагаюся у ЖЕК за різними довідками не звертатися. Два роки тому ходив міняти паспорт, то до сих пір згадую. Ще у нас дуже погано вивозять сміття, хоча ми справно за це платимо. Але у порівнянні з тим, що розповідають мої працівники, то там твориться Содом і Гомора. Можливо, ЖЕКи й потрібні, але в якійсь іншій формі. Бо кожен мусить робити свою роботу, а не завантажувати нею інших.
Олександр РЕН
директор НВКФ “Техноекс”
Я у наш ЖЕК не ходжу. За всіма довідками туди звертається моя мама. Але я вважаю, що вони провадять погану практику, коли затримують видачу довідок або паспорта через те, що в людини є заборгованість із квартплати. Але, з іншого боку, і їх треба зрозуміти – їм же мешканці боргують. Але якщо мені треба щось у квартирі полагодити, то я ніколи не звертаюся у ЖЕК. Завжди домовляюся з майстром напряму і плачу йому “живі” гроші.
Олег ВАРЕЩУК
головний бухгалтер Львівського відділення Національного банку України
ЖЕК – це типовий колгосп, який повинен бути замінений чимось прогресивнішим. А то ми платимо квартплату, а віддачі немає. От якби на цьому ринку була якась модель конкуренції, коли б я зміг вибирати з кількох фірм, які працюють на території ЖЕКу в одному напрямку, то все було б по-іншому. Тоді б не тільки я приглядався, у кого дешевше та якісніше, але й вони ходили б за мешканцями й цікавилися, чи не потрібно чогось зробити. Я звертався до ЖЕКу, коли протікав дах. І дійшов думки, що звичайна людина нічого б там не вирішила. Я не використовував службове становище, а звернувся до своїх знайомих. Для інших мешканців у ЖЕКах є типова “відмазка” – немає матеріалу, грошей, людей.
|
|
